Рівень (0, ) Між однорідними членами НЕ ТРЕБА ставити коми в реченні (розділові знаки
ропущено)
A Гляди ж щоб ніхто не знав ні сич на сова.
Б Ні земля ні скелі не нагадували вже про бурю.
В Таке зробив ні собі ні людям.
ГМерехтить на жовтих травах іній на гілках ні листя ні плодів.
2. Перед однорідними членами треба поставити двокрапку, а після них — тире в
реченні (розділові знаки пропущено)
АУсе ніби поменшало і звузилось і дорога і стежка в березі і круча над Россю.
Б Звідси було видно поле смужку зрізаних соняшників і ліс що вже починав жевріти.
В Стрімкі гори чисте синє небо далечінь моря усе радувало око мандрівників.
Г Навколо нас на землі в траві на деревах у повітрі всюди кипить життя.
3. Перед кожним сурядним сполучником, що з'єднує однорідні члени, треба
поставити кому в реченні (розділові знаки пропущено)
A Дерева на вітрі ламають із розпачу віти і рвуться й не можуть у небо злетіти.
Б Наповнені світлиці і щастям і добром і радістю.
В Яблуні цвітуть і сумно й ніжно.
ГВ осінньому лісі пахне і грибами й здоров'ям.
4. Установіть відповідність між схемою «i O, iO, iO» і реченням
A Все у ній сіяє: слава і походи, свист клинків у полі і набоїв спів.
Б Над Россю, Дніпром і Сулою в задумі шепочуть гаї.
В Тепла липнева ніч пролітає садками, посадками, скиртами в ПОЛЯХ.
ГОхоплені багрянцем гори стояли до самого небокраю.
ДА тим часом місяць пливе оглядать і небо, і зорі, і землю, і море.
5. Вкажіть речення з кількома рядами однорідності.
A Про нього останнім часом ні слуху, ні духу.
Б Доброчинство вимірюється не величиною, а доброю волею.
В Спогад про світлий, радісний сніг білим серпанком на пам'ять ліг.
Г Вже сонце скотилось до темного бору і в теплім промінні купало і ярі лани, і
веселую гору.
ДСонце вдарило з-за лісу червоним потужним промінням на київські гори.
6. Після сполучника перед вставним словом не треба ставити коми в реченні
(розділові знаки пропущено)
AI може я тому й поетом став що увібрав у себе казку діда.
Б Чи це було колись чи може це здалось?
В обабіч дороги зеленіє заболочений луга може й справжнє болото.
Г Сад ще спить в пахучому диму і може сняться в пору цю йому яблука доспілі.
Через усе моє дитинство тече річка Сіверський Донець. Починається вона десь там, де води його ще по вінця затоплюють прарічище повенями, де колись військо князя Ігоря купало коней, де землі дарують справді царські скарби археологам.
Береги ріки рясно поросли вербами, густо помережані стежками людських доль, тягнуться кудись далеко, щоб на обрії злитись з небом і знову повернутися над селом обрамленням Чумацького Шляху, створити вічну взаємодію землі й неба, плинного й вічного, насущного і почасового.
Приємно купатись у водах Сіверського Дінця, у ніжності зоряних ночей, у пісенному морі сільських вечорів, коли село співає кожним своїм гомоном, де діти збираються на ігрища, де селяни вечеряють після втомливої цілоденної праці на толоці.
Саме звідси в мене природна любов до рідного краю, села, повага до людей.
Объяснение:
2. Степан Васильченко - майстер малих жанрів прози. (С. Васильченко - майстер короткої новели та невеликої повісті, в основі яких лежить психологічний конфлікт. Умовно новели письменника можна поділити на такі групи:
1) життя села та його соціальні настрої;
2) школа, діти і вчителі;
3) трагедія народних талантів;
4) викриття імперіалістичної війни.
Його проза відрізняється своєю щирістю, душевністю, доброзичливим гумором, тонким психологізмом, внутрішньою делікатністю. Головна ознака їх - бути гранично правдивими до життя.)
3. Повість "Талант" - твір про долю таланту з народу. (С. Васильченка завжди хвилювала тема талановитої людини з народу. Головною проблемою повісті "Талант" є трагічна доля народних талантів, а саме талант Тетяни - співачки - і трагізм її долі в тогочасному суспільстві. Смерть героїні повісті - це звинувачення суспільства. У письменника болить душа, що талановита українська молодь зростала у неуцтві і темряві, не маючи доступу до освіти і культури.)
III. Степан Васильченко - класик нашої літератури. (Поезія оповідань письменника в їхній людяності, стислості, емоційності, душевності. Його твори сповнені віри в завтрашній день України, яку письменник дуже любив.)