МІЙ ЧАС ЗУПИНИВСЯ ТУТ. РОЗПОВІДЬ АМЕРИКАНЦЯ НА КАРАНТИНІ У ЛЬВОВІ
Joe Lindsley
29 березня 2020 27543 0
Джо Ліндслі прилетів до Львова на журналістську конференцію та через карантин змушений був залишитись тут надовго. (українською та англійською мовами)
Фото: Газета «День»
ФОТО: ГАЗЕТА «ДЕНЬ»
У Львові є популярною пісня, у якій є слова «Ми помрем не в Парижі». В епоху коронавірусу вона отримала зовсім інший зміст. Наш час зупинився там, де нас зупинила інфекція. І він змушує переглянути багато наших цінностей, змінити своє ставлення до світу та до себе. Історія американського журналіста Джо Ліндслі, який через вірус змушений надовго застрягнути у Львові та його друзів з різних країн світу.
Коронавірусом була інфікована значна частина відомих людей – принц Чарльз, Грета Тунберг, урядовці й політики з багатьох країн, включно з американськими сенаторами, зірками НБА та футболу, що підкреслює його поширення на весь світ. Він навіть отруїв мої сни: я бачу той самий жах, у якому залишок на шкалі мого інгалятора від астми, який рідко використовую, швидко падає до нуля. Всі ми перебуваємо у стані невизначеності і божевілля, і я чую історії, які дають надію, свідчать про розчарування та розгубленість, від друзів, яких я зустрів під час подорожей світом.
Під час цього карантину я перебуваю в Україні, де випадково залишився, коли музика, як у грі, перестала грати, і нам усім довелося знайти місце для самоізоляції. Я залишився за стінами монастиря ХVII століття як єдиний гість у готелі, і, незважаючи на фізичну ізоляцію, я перебуваю на зв’язку з іншими людьми. Усіх цікавить одне: що відбувається у цю дивну епоху коронавірусу? Ось мої думки.
мені картина м. козика "дерев"яна церква в дрогобичі" дуже . відразу видно що художник полюбляє гру фарбами, це надає полотну об"ємності. картина викликає у мене почуття захисту, але водночас одинокості та відлюденості. на картині перше що кидається в очі - це пірамідальна дерев"яна церква. навколо неї розкинули свої розкішні крона - дерева. чарує своєю незайманістю густа трава, прозоро - чисте небо. на мою думку картина зображена в літню пору року. кольорова гама насищена темними відтінками, проте блакитне небо надає полотну світлості, піднесенності. будівля зроблена без єдиного цвяха. вона складається з трьох зрубів. стіни зрубів нахилені до середини. центральний зруб квадратний. зі сходу та заходу розміщені майже однакові за розміром гранчасті п"ятистінні зруби. церква увінчана трьома бароковими банями на восьмибічних підбанниках. навколо споруди влаштована вузька галерея у вигляді аркади. храм п"ятиповерховий, трибанний. я вважаю що художник чудово показав неповторність, красу і велич дрогобицької церкви.
Відповідь:
МЕНЮРУБРИКИ
МІЙ ЧАС ЗУПИНИВСЯ ТУТ. РОЗПОВІДЬ АМЕРИКАНЦЯ НА КАРАНТИНІ У ЛЬВОВІ
Joe Lindsley
29 березня 2020 27543 0
Джо Ліндслі прилетів до Львова на журналістську конференцію та через карантин змушений був залишитись тут надовго. (українською та англійською мовами)
Фото: Газета «День»
ФОТО: ГАЗЕТА «ДЕНЬ»
У Львові є популярною пісня, у якій є слова «Ми помрем не в Парижі». В епоху коронавірусу вона отримала зовсім інший зміст. Наш час зупинився там, де нас зупинила інфекція. І він змушує переглянути багато наших цінностей, змінити своє ставлення до світу та до себе. Історія американського журналіста Джо Ліндслі, який через вірус змушений надовго застрягнути у Львові та його друзів з різних країн світу.
Коронавірусом була інфікована значна частина відомих людей – принц Чарльз, Грета Тунберг, урядовці й політики з багатьох країн, включно з американськими сенаторами, зірками НБА та футболу, що підкреслює його поширення на весь світ. Він навіть отруїв мої сни: я бачу той самий жах, у якому залишок на шкалі мого інгалятора від астми, який рідко використовую, швидко падає до нуля. Всі ми перебуваємо у стані невизначеності і божевілля, і я чую історії, які дають надію, свідчать про розчарування та розгубленість, від друзів, яких я зустрів під час подорожей світом.
Під час цього карантину я перебуваю в Україні, де випадково залишився, коли музика, як у грі, перестала грати, і нам усім довелося знайти місце для самоізоляції. Я залишився за стінами монастиря ХVII століття як єдиний гість у готелі, і, незважаючи на фізичну ізоляцію, я перебуваю на зв’язку з іншими людьми. Усіх цікавить одне: що відбувається у цю дивну епоху коронавірусу? Ось мої думки.
Пояснення:
мені картина м. козика "дерев"яна церква в дрогобичі" дуже . відразу видно що художник полюбляє гру фарбами, це надає полотну об"ємності. картина викликає у мене почуття захисту, але водночас одинокості та відлюденості. на картині перше що кидається в очі - це пірамідальна дерев"яна церква. навколо неї розкинули свої розкішні крона - дерева. чарує своєю незайманістю густа трава, прозоро - чисте небо. на мою думку картина зображена в літню пору року. кольорова гама насищена темними відтінками, проте блакитне небо надає полотну світлості, піднесенності. будівля зроблена без єдиного цвяха. вона складається з трьох зрубів. стіни зрубів нахилені до середини. центральний зруб квадратний. зі сходу та заходу розміщені майже однакові за розміром гранчасті п"ятистінні зруби. церква увінчана трьома бароковими банями на восьмибічних підбанниках. навколо споруди влаштована вузька галерея у вигляді аркади. храм п"ятиповерховий, трибанний. я вважаю що художник чудово показав неповторність, красу і велич дрогобицької церкви.