РІДНА ДОМІВКА Рідна домівка… У цих словах всі людські сподівання. Про власну хату співано в багатьох піснях. Тільки в рідних стінах людина почуває себе господарем.
Наші предки, заселяючи нові землі, вибирали мальовничі місця. Ці місця були біля води, з багатими угіддями, зручні для оборони від ворога. Адже там мали постійно жити їх родини. У народі говорять, що кожна людина за життя повинна спорудити дім, посадити дерево, виростити дитину.
РУШНИКИ
В кімнатах у бабусі Олени на стінах рушники. А ось цьому рушникові дуже багато років. Його ткала ще бабусина мати, коли бабуся йшла заміж.
Колись на Україні не було такої дівчини, щоб не вміла ткати чи вишивати. Вишиває вона і співає. Через те й узори на рушниках співають: чорні кольори – сумної ведуть, а червоні – веселої.
Визначити час дiеслiв. В 4х реченнях визначити вiдмінники іменників. 3 речення розібрати за членами речення. Очень
Марічка задивилася на обважнілі кетяги акації. Пахнуть вони густо медово п'янко. Навколо них невпинно носяться метелики гудуть бджоли обліплюють біло-рожевий цвіт щоб зібрати якнайбільше нектару. Видно здалека прилітають за медом.
Десь із глибини урочища соловей подає голос. Кажуть меншає на світі солов'їв. Невже планета справді прощається з цим сіреньким самобутнім найніжнішим своїм поетом спитаєте ви. Дивне почуття з'являється коли чуєш солов'їний спів. Ніби щось росте в тобі підіймається вгору і ти летиш, розправивши крила.
Незвичайний стан переживає душа в цім давнім урочищі. Ніби п'янить самий дух акації від нього аж чадієш умліваєш поринаєш у безміри якогось блаженства. Марічка змружує очі й одразу ніби зникає все тане. Досягається якась незнана раніш гармонія. Сонце розлилося і сама ти вже ніби розчиняєшся в солодкій млості природи в її запашистих медах. Зовсім заплющуєш очі і тоді тебе нема життя ростануло світ зіллявся. На місці сонця вирує в небі тільки жовто-бура гаряча туманність, сповнена пахощів цвіту й золотої бджолиної музики
Объяснение:
1. В) Брат герой, але він зовсім не той, хто потрібен тобі.
2. Г) Сонце вставало-скрізь на небі чисто, де-не-де хмарка гуляла на во тихо в діброві— тільки ледве листом щось промовляє висока топол...
3. В) Дідусь вимовляе, виспівує гарячі прості слова-і все давниною сивою в очах моїх ожива.
4. B) Повечорів мій день, туман поле ясне укриває, я дивлюсь, хвилюючись навколо, - мені треба поспішати
5. A) Я чую, як біжать секунди, я бачу космоси в траві...
6. B) Мені здається час уже не йде спинився і завмер.