Что такое счастье? Как оно выглядит? Как его добиться? Наверное, каждый из нас хоть раз в жизни задавался этим вопросом. Мне кажется, что однозначно ответить на этот вопрос просто невозможно. Я могу сказать, что есть счастье для меня на данный момент. Но ведь счастье для каждого свое. И, более того, для одного человека в разное время счастье разное. Каждый по-своему расставляет приоритеты. А с возрастом мы меняемся, и наши взгляды на некоторые вещи тоже меняются. Поэтому и счастье мы можем видеть в разном.
Іменники: читачу (ч.р., одн., Кл.в.), доріг (мн., Р.в., жін.р (у початковій формі)), струмків (чол.р., мн., Р.в.), річок (жін.р., мн., Р.в.), озер (сер.р., мн., Р.в.), у парках (чол. рід., мн., М.в.,), хащі (мн., Н.в.), верболозів (мн., Р.в), дерева (с.р., мн., Н.в.), гілками (жін.рід., мн., Ор.в.), висоти (жін.р., одн., Р.в.), верба (жін.р., одн., Н.в.), лоза (жін.р., одн., Н.в.), матеріал (чол.р., одн., Н.в.), в плетінні (сер.р., одн., М.в.), виготовлення (сер.р., одн., Н.в.), виробів (чол.р., мн., Р.в.), плетіння (сер.р., одн., Н.в), лози (жін.р., мн., Н.в.), видів (чол.р., мн., Р.в.), мистецтва (сер.рід., одн., Р.в.), імен (сер.рід., мн., Р.в.), майстрів (чол.р., мн., Р.в.), амплуа (сер.р., невідм.), майстерність (жін.р., одн., Н.в.), батька (чол.р., одн., Н.в.), сина (чол.р., одн., Р.в.), діда (чол.р., одн., Р.в.), внука (чол.р., одн., Р.в.), у народі (чол.р., одн., М.в.), рук (жін.р., мн., Р.в.), у руки (жін.р., мн., Зн.в.), дитино (жін.р., одн., Кл.в), руки (жін.р., мн., Н.в.), спини (жін.р., одн., Р.в).
Відповіді до завдання 3.
Зоре моя вечірняя, зійди над горою. Ой зозуле - зозуленько, нащо ти кувала? (Т. Шевченко.) Спи, моя дитино золота, спи, моя тривого кароока. (М. Вінграновський.) Встань, моя дитино, бо через Україну, через нашу хату вже качки летять. (М. Ткач.) Співай, ненько, тихесенько, як давно співала. (Уляна Кравченко.)
Что такое счастье? Как оно выглядит? Как его добиться? Наверное, каждый из нас хоть раз в жизни задавался этим вопросом. Мне кажется, что однозначно ответить на этот вопрос просто невозможно. Я могу сказать, что есть счастье для меня на данный момент. Но ведь счастье для каждого свое. И, более того, для одного человека в разное время счастье разное. Каждый по-своему расставляет приоритеты. А с возрастом мы меняемся, и наши взгляды на некоторые вещи тоже меняются. Поэтому и счастье мы можем видеть в разном.
Объяснение:
вот
на фото ответ
Объяснение:
Душа (душі, душі, душу, душею, на/у душі, душе).
Серце (серця, серцю, серце, серцем, на/у серці, серце).
Дощ (дощу, дощеві/дощу, дощ, дощем, на/у дощі, дощу).
Сіль (солі/соли, солі, сіль, сіллю, на/у солі, соле).
Учень (учня, учневі/учню, учня, учнем, на учні/учневі, учню).
Ім’я (імені, імені, ім'я, іменем/ім'ям, на/у імені, ім'я.
Сім’я (сім'ї, сім'ї, сім'ю, сім'єю, на/у сім'ї, сім'є).
Відповіді до завдання 2.
Дорогий читачу, дитино.
Іменники: читачу (ч.р., одн., Кл.в.), доріг (мн., Р.в., жін.р (у початковій формі)), струмків (чол.р., мн., Р.в.), річок (жін.р., мн., Р.в.), озер (сер.р., мн., Р.в.), у парках (чол. рід., мн., М.в.,), хащі (мн., Н.в.), верболозів (мн., Р.в), дерева (с.р., мн., Н.в.), гілками (жін.рід., мн., Ор.в.), висоти (жін.р., одн., Р.в.), верба (жін.р., одн., Н.в.), лоза (жін.р., одн., Н.в.), матеріал (чол.р., одн., Н.в.), в плетінні (сер.р., одн., М.в.), виготовлення (сер.р., одн., Н.в.), виробів (чол.р., мн., Р.в.), плетіння (сер.р., одн., Н.в), лози (жін.р., мн., Н.в.), видів (чол.р., мн., Р.в.), мистецтва (сер.рід., одн., Р.в.), імен (сер.рід., мн., Р.в.), майстрів (чол.р., мн., Р.в.), амплуа (сер.р., невідм.), майстерність (жін.р., одн., Н.в.), батька (чол.р., одн., Н.в.), сина (чол.р., одн., Р.в.), діда (чол.р., одн., Р.в.), внука (чол.р., одн., Р.в.), у народі (чол.р., одн., М.в.), рук (жін.р., мн., Р.в.), у руки (жін.р., мн., Зн.в.), дитино (жін.р., одн., Кл.в), руки (жін.р., мн., Н.в.), спини (жін.р., одн., Р.в).
Відповіді до завдання 3.
Зоре моя вечірняя, зійди над горою. Ой зозуле - зозуленько, нащо ти кувала? (Т. Шевченко.) Спи, моя дитино золота, спи, моя тривого кароока. (М. Вінграновський.) Встань, моя дитино, бо через Україну, через нашу хату вже качки летять. (М. Ткач.) Співай, ненько, тихесенько, як давно співала. (Уляна Кравченко.)