Пунктуаційна помилка допущено в реченні
А) ми, селяни, усі по троху Філософи.
Б)люблю Дніпро - річку свого народу.
В) де зараз вы, кати мого народу?
Г) плеве Десна Довженкова річька. ​

Відповідь:

6. Г

9. Це було дуже важко, але ми змогли досягти мети, яка здавалася нам недосяжною, коли відчай захопив нас.

Дерева все більше занурюють коріння в землю, квіти тягнуться вгору і, щоб до м, сонце заливає своїим світом всю галявину.

ТУт схева неправильна, я складала за нею, але знаки там стоять неправильно.

10. дуже довго. Добриня з Янкою йшли, вони спали + просувалися, знесиліли, - Добриня сподівався знайти - граматичні основи.  Так, три доби, вдень, вночі, прокладаючи шлях по зорях, поволі, зовсім - обставина. Північний захід. від голоду, до Волги До ЧС - став додаткомп, спорні варіанти як і зі зворотом. + притулок і захист теж додаток, якийсь - означення.

Так, з, по, від, до, до - прийменник. Три - числівник. Добриня, янка, доби, шлях, зорях голоду, захід, волги, ЧС, добриня, притулок, захист - іменник. Вдень, вночі - прислівник. Прокладаючи - дієприслівник. А, бо, і - частка. Де - займенник. Якийсь - займенник або прикметник.

Це речення з різними видами звязку.

Коли я замислююсь над сенсом життя, то завжди радію тому, що я існую, що поруч є найдорожчі мені люди, що мені дано милуватися красою навколишнього світу і відкривати цей світ для себе. Водночас приходить відчуття великої відповідальності за цей світ і гордості від усвідомлення того, що ти людина. Але в саме поняття «бути людиною» кожний вкладає своє значення. І, більшою мірою, саме це значення впливає на дії і вчинки, а іноді, і на хід самого життя. У моєму розумінні, бути людиною - це значить виховати в собі високі моральні якості. Простеживши історичний шлях людства, розумієш, що в основі кожного суспільства завжди лежала певна мораль, якою керувались люди. Десять заповідей Христових - це теж мораль, мораль гуманна. Але на світі було стільки антигуманних устроїв, що це наводить жах. Але я переконуюсь в тому, що у кожної людини є своя мораль. І саме від неї залежить, якою буде людина. Мені в світі поталанило на гарних людей. І мої вихователі в дитячому садку, і мої учителі, і, перш за все, мої батьки - це люди, з яких я беру приклад. Усі вони вплинули на мою вихованість і ерудицію, власне кажучи, вони вплинули на мій характер, навчили чуйному ставленню до інших людей. Але замало бути чемним і доброзичливим для того, щоб усі навколо вважали тебе людиною з великої літери. Безумовно, не всім дано стати видатними і всесвітньовідомими людьми. Але кожний може стати людиною, яку поважають. Я гадаю, що справжня людина - це хороший друг, здатний прийти на до визволити з біди і не заздрити щастю інших людей. Це хороший син чи донька, здатні забезпечити своїм батькам спокійну старість. Хороша людина створить хорошу сім’ю і буде прикладом для своїх дітей. І, безумовно, такі шкідливі звички, як алкоголь і наркоманія, ніколи не уживаються з поняттям хорошої людини. А я вважаю, що бути людиною - це значить бути хорошою людиною. Не можна брати приклад із тих, хто добре ставиться тільки до своєї сім’ї, тільки до своїх друзів, але зневажає інших людей. Людина за будь-яких обставин має залишатися людиною: і у ставленні до інших людей (сусідів, співробітників, просто перехожих), і у ставленні до природи, і у ставленні до свого міста, своєї держави, свого народу. Я шаную людей щирих, у яких і помисли, і вчинки викликають повагу. Але в житті буває навпаки: на роботі - передовий виробничник, а вдома - деспот, який тероризує всю сім’ю; у школі - сумлінний учень, а вдома - ледар, який ложки за собою не помиє. А ще однією рисою, яку я не вибачаю людям, є зрада. Ця риса і у великому, і у малому мені огидна. Зрада несумісна з поняттям «бути людиною». Я повсякчас намагаюсь стежити за тим, щоб не довелося соромитись своїх помислів і своїх вчинків. Мене надихає вислів А. П. Чехова: «У людині все має бути прекрасним: і обличчя, і одяг, і душа, і помисли…»