- Доброго дня,Сергiю. - Доброго дня,Катю. - Чим ти так зайнятий сьогоднi? - Та я,ось,думаю,для чого потрiбно знати iсторiю свого краю або державы? - Знання iсторiї свого краю та держави дуже важливе для нас,бо Історія розвиває нас розумово і духовно. Без неї не може обійтися жодна людина на світі. Ми вивчаємо історію наших предків, інших народів, країн, цивілізацій, так будь-яку історію, тим самим збагачуючи свій внутрішній світ новими емоціями і відчуттями, а мозок - корисними знаннями. Ми вчимося на чужих помилках, вивчаючи історію, але і виносимо ті знання і вміння, які були відкриті раніше. Що означає історія для нас? Це досвід і знання, які не можуть не залишити відбитку на нашій душі. - А що буде,якщо не вивчати iсторию? - Люди починали писати історію свого життя і країни заново. Не згадуючи про минуле, ми вчилися б кожен раз жити знову. Робили б помилки минулого, робили відкриття, але витрачаючи надто багато часу і сил на них. - Ого,не думай,що icторiя так потрiбна... - Тепер будеш знати. - Дякую за iнформацiю,подруго. - Нема за що. - Що ж,менi треба йти. Бувай. - Бувай.
Мого найкращого друга звати Богдан. Він навчається у 6-А класі. Ми завжди граємося з ним на перервах.
Я пишаюся своїм другом, бо він – люблячий син. Богдан допомагає вдома по господарству. Він миє посуд і пасе птицю влітку. Завжди питає дозволу у мами, коли йде на вулицю.
До речі, Богдан любить своїх дідуся і бабусю. Він часто провідує їх та допомагає чим може. З дідусем ходить в ліс по дрова, влітку – по малину та ожину, а восени – по гриби. Бабуся йому розказує різні цікаві історії, а він з нею ділиться своїми секретами.
Богдан – чесний. Він завжди говорить правду, і мене навчає робити так само.
Я пишаюся своїм другом, бо він чуйний. Одного разу Богдан знайшов поза школою приблудне кошеня, нагодував його та запропонував побудувати йому будку. Він приносив йому їсти, а згодом забрав додому.
Отже, я пишаюся своїм другом Богданом, бо він для мене найкращий!
- Доброго дня,Катю.
- Чим ти так зайнятий сьогоднi?
- Та я,ось,думаю,для чого потрiбно знати iсторiю свого краю або державы?
- Знання iсторiї свого краю та держави дуже важливе для нас,бо Історія розвиває нас розумово і духовно. Без неї не може обійтися жодна людина на світі. Ми вивчаємо історію наших предків, інших народів, країн, цивілізацій, так будь-яку історію, тим самим збагачуючи свій внутрішній світ новими емоціями і відчуттями, а мозок - корисними знаннями. Ми вчимося на чужих помилках, вивчаючи історію, але і виносимо ті знання і вміння, які були відкриті раніше. Що означає історія для нас? Це досвід і знання, які не можуть не залишити відбитку на нашій душі.
- А що буде,якщо не вивчати iсторию?
- Люди починали писати історію свого життя і країни заново. Не згадуючи про минуле, ми вчилися б кожен раз жити знову. Робили б помилки минулого, робили відкриття, але витрачаючи надто багато часу і сил на них.
- Ого,не думай,що icторiя так потрiбна...
- Тепер будеш знати.
- Дякую за iнформацiю,подруго.
- Нема за що.
- Що ж,менi треба йти. Бувай.
- Бувай.
Чому я пишаюся своїм товаришем?
Мого найкращого друга звати Богдан. Він навчається у 6-А класі. Ми завжди граємося з ним на перервах.
Я пишаюся своїм другом, бо він – люблячий син. Богдан допомагає вдома по господарству. Він миє посуд і пасе птицю влітку. Завжди питає дозволу у мами, коли йде на вулицю.
До речі, Богдан любить своїх дідуся і бабусю. Він часто провідує їх та допомагає чим може. З дідусем ходить в ліс по дрова, влітку – по малину та ожину, а восени – по гриби. Бабуся йому розказує різні цікаві історії, а він з нею ділиться своїми секретами.
Богдан – чесний. Він завжди говорить правду, і мене навчає робити так само.
Я пишаюся своїм другом, бо він чуйний. Одного разу Богдан знайшов поза школою приблудне кошеня, нагодував його та запропонував побудувати йому будку. Він приносив йому їсти, а згодом забрав додому.
Отже, я пишаюся своїм другом Богданом, бо він для мене найкращий!