Твір на тему "Душу я у вишивку вкладаю" пропоную скласти так:
Вишивані рушники та сорочки дивують та надихають. У вишивках є цілий світ. З давніх-давен наші предки вишивали, надаючи орнаментам особливого змісту. Вишиваний рушник - оберіг, зв'язок між поколіннями, а вишиванки - не данина моді, а унікальна можливість показати свою етнічну приналежність. У кожний стібок вишивальниця вкладає душу й серце.
Вишивка для кожного українця має святе, духовне, таємне значення. Завдяки їй ми згадуємо основні цінності нашого народу, оберігаємося від злих сил. Річ у тім, що вишивка зашифровує у своїх орнаментах та різних кольорах настанову на щастя, кохання, здоров'я та радісну долю. Вишивальниці створювали вироби, передавали їх близьким, щоб їхнє життя була світлим та безтурботним. Вишивка - це душа українського народу.
Ліс стоит сумний и Мовчазний, здається, что ВІН Глибока замислився. Дуже скоро деревам придется геть роздягнутіся, скинути своє Важко вбрання, а Згідно и підставіті Гілки хуртовіні. Повільно кружляє в повітрі жовтогарячій листок. Тонкі Осички сумовіто ріплять на галявіні, ще не зазнається Довгого передзімового сну. Навкруги порохнявого пня скупчилися стрункі опеньки. їх дуже багато, и КОЖЕН Із грібів так и проситися в кошик. Горобина обвисла червоними розкішнімі ГРОНУ. Листя липи з Гостра почорнілімі зубчиками здається вкрітім тендітнім оксамитом.
Твір на тему "Душу я у вишивку вкладаю" пропоную скласти так:
Вишивані рушники та сорочки дивують та надихають. У вишивках є цілий світ. З давніх-давен наші предки вишивали, надаючи орнаментам особливого змісту. Вишиваний рушник - оберіг, зв'язок між поколіннями, а вишиванки - не данина моді, а унікальна можливість показати свою етнічну приналежність. У кожний стібок вишивальниця вкладає душу й серце.
Вишивка для кожного українця має святе, духовне, таємне значення. Завдяки їй ми згадуємо основні цінності нашого народу, оберігаємося від злих сил. Річ у тім, що вишивка зашифровує у своїх орнаментах та різних кольорах настанову на щастя, кохання, здоров'я та радісну долю. Вишивальниці створювали вироби, передавали їх близьким, щоб їхнє життя була світлим та безтурботним. Вишивка - це душа українського народу.
Объяснение:
Ліс стоит сумний и Мовчазний, здається, что ВІН Глибока замислився. Дуже скоро деревам придется геть роздягнутіся, скинути своє Важко вбрання, а Згідно и підставіті Гілки хуртовіні. Повільно кружляє в повітрі жовтогарячій листок. Тонкі Осички сумовіто ріплять на галявіні, ще не зазнається Довгого передзімового сну. Навкруги порохнявого пня скупчилися стрункі опеньки. їх дуже багато, и КОЖЕН Із грібів так и проситися в кошик. Горобина обвисла червоними розкішнімі ГРОНУ. Листя липи з Гостра почорнілімі зубчиками здається вкрітім тендітнім оксамитом.