Простий дієслівний присудок виражений дієсловом бути в реченні: а)Голос мами був ніжний.
б)Біля мосту й справді було стовпотворіння.
в)Толя був син хазяїна того будинку, де вони жили.
г)Цього разу він був одягнений аж надто пишно.
д)Вечір був чарівний, зоряний, пісенний.
Сполучник — це службова частина мови, яка служить для зв'язку однорідних членів речення та частин складного речення. Сполучники не мають власного лексичного значення і не виконують у реченні граматичну роль.
До сполучників належать і, та, й, але, а тощо.
За походженням сполучники поділяються на первісні(і,а,чи,та) і похідні(щоб, якби, проте, буцімто).
Залежно від синтаксичної функції сполучники поділяються на сурядні (і (й), та, та й, а, але, або, чи, прикладкове як) та підрядні (коли, що, як би, наскільки, хоч, мов, наче, часове й порівняльне як).