Продовжіть текст за даним початком, ввівши в нього опис приміщення. Вечоріло. Наша ще зранку весела компанія стомлено брела лісом, Була
чітке відчуття того, що ми безнадійно заблукали. Сонце сховалося за
верхівками дерев, лишаючи по собі скісні промені поміж густих крон
по поваленому сухому дереву ми перейшли невеликий струмок і серед
заростей бузку побачили маленький будиночок зі старою просторою
верандою, щільно завитою диким виноградом.
-Привіт!
-Що ти можеш сказати про знання?
-Знання-дуже важливі на теперішній час,адже прийде такий момент, коли ти мусиш показати свої знання.
-Зрозуміло,значить велику роль у нашому житті виконує знання.
-Ще й як,ти маєш знати все на хорошу оцінку,хоча оцінка роль велику не відіграє.
-Хм,а що ж тоді виграє роль ,як не оцінка?
-Знання в голові,тому що ти знаєш залишиться в голові,якщо заради оцінки вивчив(ла),а на наступний день забув(ла),це не знання.
-Тепер я розумію,що знання - сила,а оцінка це лише бал який оцінюює твоя вчителька .
подругами в пионерском лагере, а нынче утром проснулась и заскучала по
матери. Она написала матери письмо и понесла письмо на станцию, чтобы оно
скорее дошло. По дороге Даша целовала конверт с письмом и завидовала ему,
что он увидит мать скорее, чем она.
На краю пустыря Даша почувствовала благоухание. Она поглядела вокруг.
Вблизи никаких цветов не было, по тропинке росла одна маленькая травка, а
пустырь был вовсе голый; но ветер шел с пустыря и приносил оттуда тихий
запах, как зовущий голос маленькой неизвестной жизни. Даша вспомнила одну
сказку, ее давно рассказывала ей мать. Мать говорила о цветке, который все
грустил по своей матери - розе, но плакать он не мог, и только в
благоухании проходила его грусть.
"Может, это цветок скучает там по своей матери, как я", - подумала
Даша.
Она пошла в пустырь и увидела около камня тот маленький цветок. Даша
никогда еще не видела такого цветка - ни в поле, ни в лесу, ни в книге на
картинке, ни в ботаническом саду, нигде.