Продовжіть цитати ,які за будовою є безсполучниковими складними реченнями? 1. ще не вмерла україни і слава, і воля, [ - ]. 2. реве та стогне дніпр широкий, [ . ]. 3. засвіт встали козаченьки в похід з полуночі, [ ]. 4. всякому місту - звичай і права, [ ]. 5. ой у лузі червона калина похилилася,
[ . ]. 6. сім’я вечеря коло хати, [ ]. 7. бачу я тебе в снах, у дібровах зелених, [ . ]. 8. сіла птаха білокрила на тополю, [ ]. 9. горіла сосна, палала, [ ]. 10. несе галя воду - [ ].

   Субота і неділя є вихідними днями для мене. Адже нема навчання у школі.

    У суботу мама порається у домі. Я стараюся до й. Можу побігти в магазин, підливаю квіти, складаю помиту посуду, замітаю підлогу. Також у цей день я стараюся виконати усе домашнє завдання, яке задали в школі. Тоді у неділю я матиму більше часу для розваг.

    Ось так минає субота.

    Мені дуже подобається неділя. Адже це вихідний день для мене.

   Домашнє завдання заздалегідь роблю у суботу. Тому у неділю маю багато вільного часу. Зранку моя сім’я іде до церкви. Потім зустрічаюся з друзями. Ми разом проводимо дозвілля. Ввечері всією сім'єю збираємося перед телевізором, спілкуємося або читаємо. У неділю я, зазвичай, більше часу проводжу за комп'ютером, ніж у будні.

    Так проходить мій вихідний день.

    Наша сім’я має невелику дачу на березі озера. Там часто проводимо вихідні дні.

    Я допомагаю батькам поратися на городі. Коли доспіє урожай, залюбки смакую смородину, малину, яблука та груші. Мама варить смачні страви з овочів, які вирощені нашими руками. У вільний час залюбки біжу з друзями на берег озера, плаваю та засмагаю.

    Мені подобається проводити вихідний день на дачі. 

Я народився та живу в Україні, це моя Батьківщина, мій улюблений куточок Землі. Я дуже люблю мальовничу українську природу. Безкрає синє небо, яскраве сонечко, густі трави та квіти, міцні стрункі дерева. В усі пори року вони для мене найпрекрасніші в світі. Хоч, я впевнений, на Землі є багато красивих місць, не схожих на мою країну, і для тих, хто там народився, вони – найгарніші. І я б також хотів подорожувати та побачити всі дива світу на власні очі.

Тут, в моєму рідному краю, живуть мої найближчі люди – батьки та друзі, знайомі та сусіди. Завдяки ним я відчуваю себе частиною життя, почуваю себе як удома – потрібним та коханим. Звичайно, інколи між нами трапляються випадки непорозуміння, та це не псує наших відносин. Люди, що живуть поруч зі мною, розділяють ті ж радощі, турботи та сподівання, незважаючи на те, хто вони за національністю та якою мовою розмовляють. Бо рідний край – це не місце на карті, не держава навіть, це кохання в серці.

Мій рідний край – це мова, пісні, книжки. Це знайомі з дитинства казкові герої. Це найперші спогади про власне життя. На мою думку, втратити все це – величезне горе. Згадуючи про людей, яким доводилося залишати Батьківщину та жити на чужині, я можу уявити, як важко їм було. А ще гірше – бачити свій рідний край у занепаді, зруйнованим війною…

Усі ми на Землі – добрі сусіди, кожен з нас іде непростим шляхом власного життя. Ми маємо поважати одне одного. Я хочу, щоб ми жили мирно, щоб назавжди зберегти недоторканими дорогі для нас рідні місця.