Продолжить сочинение:
Одного разу бідний чоловік пішов на Великдень до лісу зрубати дерево. Тільки він почав рубати, як до нього підійшов старий дід і сказав:

Пам’ятник має чималі розміри. Висота бронзової кінної статуї – більше 10 метрів. Її встановлено на високому гранітному п’єдесталі, що імітує дикий неотесаний  камінь  (постамент спроектовано  київським   архітектором   В.Ніколаєвим).

        Гарцює неспокійний кінь. Міцною і вправною рукою стримує його полководець. Упевнено тримається він у сідлі, силою налито його могутню постать. Лівою рукою придержує гетьман кінський повід, правиця стискає булаву – символ гетьманської влади.

        Докладно й ретельно зобразив скульптор одяг Хмельницького: козацький жупан, свиту, шаровари. Поблискує бронзою на боці шабля.

        Погляд приковує лице гетьмана – настільки виразним зробив його скульптор. Глибокі зморшки перерізали високе чоло. Ще суворішим немолоде обличчя гетьмана роблять довгі козацькі вуса. Тяжка задума на чолі, втома й неспокій в очах. Незмірно тяжкою є відповідальність за людські життя, за долю народу.

        Ще здалеку пам’ятник чітким силуетом вимальовується на тлі неба. Чудово гармонує кінна статуя з обрисами Софійського собору, що височіє неподалік.Объяснение:

-привіт! як справи?
-привіт, все добре, а в тебе? що нового?
-чудово! нещодавно прочитав книгу Всеволода Нестайка "Тореадори з Васюківки".
-о, я теж її закінчив читати кілька днів тому. як тобі? сподобалася?
-так, звісно! а тобі?
-а мені не дуже.
-чому? там же так цікаво розповідається про пригоди хлопців?
-та ні. занадто все вигадано, не по-справжньому якось.
-хіба?
-ну ось, наприклад, як можна заблукати у кукурудзі?
-ще й як можна! ми ж з тобою минулого літа заблукали на кукурудзяному полі! забувся вже?
-справді! як я міг таке забути?! дякую, що нагадав
-тобі ще досі книга "здається занадто несправжньою"?
-та вже ні. я бачу, що все може трапитися у житті.
-отак-то!
-тепер гадаю, що ця книга - найсправжніша і найщиріша з усіх раніше мною прочитаних.
-отже, тобі вже подобаються " Тореадори"?
-звісно!
-ну добре тоді, до зустрічі.
-бувай!