Прочитайте уривок з вірша. Випишіть з тексту 5 дієслів. Визначте вид, особу, час.
Гном у буфеті
Ти знаєш, у нашому домі,
В старому буфеті, давно
живе мій добрий знайомий –
старенький буфетний гном.
Він знав ще дідуся хлоп’ям,
А маму – малим дівчатком,
гукав пустунам: «Ай-яй!»,
Слухняним давав шоколадки.
Замкнувши буфет на гачок,
золотить на свята сервізи.
Багріє його ковпачок
За склом серед вазочок різних.
Він любить какао пить,
смоктати м’ятні гостинці.
Так довго і солодко спить
В старій музикальній скриньц
Коли на небі(обставина) зарожевіла(присудок) тоненька(означення) смужка(підмет), озеро(підмет) почало прокидатися(присудок, 2 слова), на його(означення) поверхні (обставина) з'явилися(присудок) ледь помітні(означення) відблиски(додаток) світла(додаток).
Сладне з різними зв'язками, розповідне, неокличне.
1 і 2 частина СПР(складно підрядне речення), з'єднане підрядним сполучником часу "коли".
2 і 3 частина БСР (безсполучникове складне речення)
з'єднані комою.
1 частина – двосладне, поширене, не ускладнене
2 частина – двосладне, не поширене, не ускладнене
3 частина – двосладне, поширене, не ускладнене
— підмет (питання хто?, що?)
= присудок ( питання що робить?)
додаток (питання відмінків, кого?, що?, кому?, чому?, ким?, чим? и т.д)
означення ( питання який?, яка?, яке?, чий?)
-•-•- обставина (питання як?, де?, коли?)
двосладне (коли є підмет і присудок)
односкладне ( коли є лише присудок, або лише підмет)
поширене ( коли є другорядні члени речення: додаток, означення, обставина. якщо в реченні є хоча б один із цих членів, воно поширене)
не поширене ( коли немає жодного другорядного члена речення)
ускладнене речення може бути однорідними членами речення, зворотами, вставними словами, звертаннями и т.д).
якщо нічого немає, тоді речення не ускладнене.
Батьківський дім, рідний край, Вітчизна, Батьківщина – слова, якими ми визначаємо місця свого народження, шматочок планети Земля, де проживаємо зі своєю родиною.
Якщо запитати будь-яку людину: «Чи любить вона свій рідний край?», то у відповідь почуєш: «Так, звісно!» Любов до місця, де ти народився, не можна пояснити, вона просто існує у твоєму серці.
Я народилася у селі Велика Білозерка, в наймальовничішому для мене куточку України. Моя Білозерка прекрасна в будь-яку пору року. Навесні усе зеленіє і квітне, усе прокидається від довгого зимового сну й радіє новому життю.
Влітку, під променем сонця, повітря наповнюється ароматом духмяних степових трав, а навколо кружляє тополиний пух.
Восени всі вулиці наповнюються золотом дерев. Ну, а взимку все вкривають гори срібла. Всю цю красу я не проміняю ні за які багатства світу…
Нехай моя рідна Велика Білозерка не така відома у світі, як Київ чи Ялта, та я все одно люблю своє село, пишаюся його історією - а селу вже 242 роки! – і вірю у щасливе майбутнє. І кожен з нас своїми досягненнями, і добрими справами може прославити ім`я своєї маленької Батьківщини…