Прочитайте текст. Знайдіть у реченнях омоформи,
омографи й омофони. Випишіть їх, розподіливши в три колонки.
Поставте наголоси.
І ви майнули гуртом – від криниці до криниці, від хати до хати. Та ще є
пам’ять про м’які весняні стежки, по яких літали босі ноги, є пам’ять... про світ
розмаїтий... Не уявляєш без чорнобривців ні цієї хати, змащеної білою глиною,
ні подвір’я, зарослого споришем, ні піщаної білої стежки, що захляло
згорнулась коло порога. Лебедями білими пливуть хати – пливуть через твої
спомини, через весни й осені, і ти й досі не перестаєш думати, що вони таки
могли злетіти, могли! Оксамитові квіти твого дитинства, твоєї юності, твоєї
дозрілості, – вони протягом усеньких твоїх років стоять на моріжку твоєї долі.
Стоять над шляхом три тополі, прислухаються до елегійних ноток вітерцю,
приглядаються до роздягнутого та розхристаного поля... (Є. Гуцало).
У чому полягає гідність людини?
Я часто задумуюсь над тим, у чому полягає гідність людини. Загалом гідність - це поняття, що дозволяє характеризувати людину, як моральну особистість. Всі ми повинні гідно жити, працювати, спілкуватися. Досить часто виникають ситуації, у яких треба бути уважними, щоб не переступити межу та не втратити гідність.
На мою думку, гідність ховається у благородних вчинках та чистих думках. Людина, яка не лукавить, не обманює, не жадає зла іншим має сформовані життєві цінності та може по праву зватися гідною. Така особистість завжди діятиме за законами совісті та честі. Бути гідною людиною - це дуже важливо. То ж поважаймо одне одного, виховуймо благородство душі та серця!
У наш нелегкий час, коли шкала цінностей повністю перевернута, коли матеріальні блага важать більше від духовних надбань, починає здаватися, що вже щезли благородство та честь, доброта та милосердя. Але це не так! Є цінності, які не зникнуть ніколи, на них не вплинуть історичні кризи. Ці цінності народжені, щоб жити вічно.
Є така тонка і ніжна, сильна і мужня, недоторкана і незламна річ — гідність людської особистості. У житті людина зустрічається з чесністю та підлістю, щастям та горем; у житті бувають миті не тільки радості, а й страждання, душу перевертають всепоглинаюча любов і почуття ненависті; бувають такі ситуації, коли потрібно відмовлятися від чогось і йти на жертву задля блага рідної, близької людини, потрібно піднестися силою своїх думок, переконань над почуттями та емоційними поривами.
Усе це вимагає гідності. Треба з гідністю жити, працювати, з гідністю користуватися матеріальними і духовними благами, на які ти маєш право, з гідністю переживати радість і горе, з гідністю хворіти і прожити свою останню годину, бо коли настане час відповідати за всі свої думки, слова та вчинки перед самим строгим суддею, якого не можна підкупити або вмовити, — перед своєю Совістю, не в кожного вистачить мужності зазирнути в її очі — на це здатна тільки людина, як зберегла свою гідність.
.
.
.
Обращайся!!!