Прочитайте текст і виконайте завдання 1-4. (1) Люди прагнуть до прекрасного, гармонії тіла та душі. (2) І хоча кожна епоха породжувала свої уявлення про справжню красу — завжди вважалося, що саме вона врятує світ. (3) Проте потрібно визнати, що без внутрішньої зовнішня краса втрачає будь-який зміст.
(4) Душевне багатство й краса роблять нас набагато привабливішими за просто вродливих людей. (5) Справжня краса людини непомітна та виявляється не через гарні речі чи зовнішній вигляд, а за до таких чеснот, як милосердя, чуйність і любов.
(6) Саме ці почуття потрібно повсякчас плекати в собі, бо лише внутрішня краса здатна врятувати світ.
1. Складним з кількома підрядними є речення А друге
Б третє
В п'яте
Г шосте
2 . Пунктуаційну помилку допущено в реченні А першому
Б другому
В третьому
Г п'ятому
3. Речення 6 має підрядну частину А мети
Б умови
В причини
Г допусту
4. Виділене слово здатна (речення 6) виконує роль А підмета
Б присудка
В означення
Г додатка
Завдання 5-10 мають по чотири варіанти відповіді, серед яких лише ОДИН ПРАВИЛЬНИЙ. Виберіть правильну відповідь та обведіть кружечком букву, яка їй відповідає.
5. Складнопідрядним є речення
А Ніколи не розказуй мені, хто й у чому винен на нашій землі.
Б Земля батьків — не слово, не умовність, а істина велика і проста.
В А лев підніме голову кудлату і знов засне, обнявши древній щит.
Г Окунь бере шматочок місяця до рота та й пливе попереду води — дорогу річці освітлює.
6.Складне речення з підрядною обставинною допустовою частиною утвориться, якщо серед варіантів продовження речення Цікава книжка... вибрати
А ...хоч і читав я її надто довго.
Б ...бо в ній неймовірні перипетії. В ...якщо її дуже уважно читати. Г ...так що подарую її подрузі.
7. Складне речення з підрядною обставинною частиною часу утвориться, якщо частину коли починаються канікули вписати замість крапок у реченні
А Б В Г
8. А Б В Г
Обожнюю пору,
Нагадай той місяць,
Ми завжди їдемо до моря,
Час,..., по-особливому приємний.
Складнопідрядним із підрядною означальною частиною є речення У небесах, де тиша й вічний лад, застигло все в прозорості урочій. Цей світ перемагає, доки ти мене чекаєш на порозі річки.
На глибині зустрічаються всі, так ніби в морі місця нема.
Як на ті чорнобривці погляну, бачу матір стареньку.
Складнопідрядним із підрядною обставинною частиною ступеня є речення Вітер веселий, що повними нивами гнутиме колос зелений.
Кладу камінь на камінь і стаю на них, щоб виглянути на той бік стіни. Настали спекотні літні дні, так що купатися можна щоранку й щовечора. Твої зелені очі так дивляться на мене, що цілий світ навколо
9.
А
Б
В
Г ніжно-зелений.
10. Складним із кількома підрядними частинами є речення
А Батько і мати, два сонця гарячих, що нам дарують надію й тепло.
Б Голубінь рідних стін — то доріг початок, що мене поведуть туди, де зорі. В В цю пізню годину, в цей пізній час я стрибав крізь вогонь, що давно погас.
Г Ой Вітрику, навій нам дощику мерщій, бо душно стало дуже скрізь по землі сухій.
~Соловейко на калині то
затихав, то щебетав. (підмет - соловейко, однорідні присудки - затихав, щебетав).
~Весна прийшла так якось несподівано! (підмет - весна, присудок - прийшла).
~Зима стояла мрійно до
пори. (підмет - зима, присудок - стояла).
~Вітри війнули з півдня. (підмет - вітри, присудок - війнули).
~І тоді вона немов у Ворсклу з'їхала з гори. (підмет - вона, присудок - з' їхала).
~Уже в дітей порожевіли личка. (підмет - личка, присудок - порожевіли).
~Уже дощем надихалась рілля.(підмет - рілля, присудок - надихалась).
~І сонце сипле квіти, як з бриля. (підмет - сонце, присудок - сипле).
~І скрізь трава, травиченька, травичка! (однорідні підмети - трава, травиченька, травичка).
~Чорнолісся п'янко духмянить доспілою суницею. (підмет - Чорнолісся, присудок - духмянить).
~Вечірнє сонце, дякую за день!..(присудок - дякую).
Українська мова дуже багата на синоніми, тобто на слова, близькі або тотожні значенням. Прикладів можна наводити чимало, але обмежуся одним. Для називання поняття «лінія зіткнення неба з землею» маємо такі слова: обрій, горизонт, небозвід, небосхил, крайнебо, круговид, кругозір, кругогляд, виднокруг, видноколо, виднокрай, небокрай, овид тощо. Синонімічне багатство нашої мови є одним із невичерпних джерел урізноманітнення вислову. Проте не всі мовці як належить використовують цю лексичну особливість української мови. Досить часто перевагу віддають якомусь одному слову з синонімічного ряду, причому не найкращому. Причини тут різні: недостатній рівень володіння рідною мовою, вплив інших мов, невибагливість у доборі засобів мовного спілкування.