І. Прочитайте текст. Розкажіть, яким у вашій уяві постав художник. Чому
автор називає творчість митця «суцільним дивом»? Що найбільше здивува-
ло вас?
Його творчість — суцільне диво. Він малює ікони на старих цер-
ковних дошках, яким по 100 і більше років, любить повторювати,
що його рукою водять ангели, а він лише гач. Цей художник
не боїться експериментувати і постійно дивує світ своїми фантазія-
ми, а нещодавно він установив своєрідний творчий рекорд, намалю-
вавши на кожен день року 365 Богородиць, які мають одну і ту ж
композицію, але залишаються абсолютно різними: сумними, весе-
лими, замріяними…
Лев Скоп не тільки творить нове, але й відновлює старе; його
терплячості й скрупульозності можна лише позаздрити, адже старо-
винну церкву Юра (пам’ятку, внесену до списку ЮНЕСКО) у містеч-
ку Дрогобич, що на Західній Україні, чоловік реставрує понад 28
років (С. Грицюк).
ІІ. Запитання й завдання:
1. Проаналізуйте складні речення з різними видами сполучникового і без-
сполучникового зв’язку. Накресліть схему кожного такого речення.
Головний член в односкладних реченнях може бути виражений дієсловом або іменником. Розділові знаки в односкладних реченнях вживають такі ж, як і в двоскладних.Односкладні речення поділяють на означено-особові, узагальнено-особові, неозначено-особові, безособові, називні.
Означено-особовими називають односкладні речення, головним членом яких є особова форма дієслова, що визначає особу, яка виконує дію.Головним членом у таких реченнях можуть виступати тільки дієслова у формі 1 та 2 особи однини й множини теперішнього й майбутнього часу, а також дієслова 1 та 2 особи однини й множини наказового Бери Орисю! Рятуй її! Ховай! (М. Старицький) – підметом у цих реченнях може виступати лише займенник ти й жодне інше слово; З нудного себе знову вислизаю, як равлик із палаючої хати (І. Малкович) – можливим підметом є тільки я; Не дуже тут. затишно. Як думаєш, Чумаченку? (О. Гончар) — можливим підметом є тиОдноскладні означено-особові речення, хоча й не мають підмета, за своєю струк-турою є повними, оскільки підмет їм не потрібен, а значення особи передано закін-ченням дієслова.Усі односкладні означено-особові речення можуть бути перетворені на двосклад-ні: Піду в кіно. — Я піду в кіно; Піди в кіно. – Ти піди в кіно. Ці речення є синтаксичними синонімами. Відмінність тільки в стилістичному забарвленні.