Прочитайте текст. Доповніть його власними міркуваннями про укра- інську мову (сім-вісім речень). Відомо, що культура мови — це дотримання загальноприйнятих норм літературної мови. З культурою мови пов'язують уміння вислов- лювати думки чітко, дохідливо, переконливо, користуватися всіма за- собами мовної виразності. Культура мови — це ще й загальноприйня- тий мовний етикет, тобто типові словесні формули вітання, прощання, побажання, за тоЩО. Дбати про культуру мови означає не тільки уважно ставитися до мовленого й писаного слова, володіти літературною нормою, а й роз- ширювати сфери застосування української мови.

Моя мама – найкраща мама у світі. І її руки випромінюють добро та світло. Колись вони сповивали мене і гойдали. А потім допомагали робити перші кроки. Вони заспокоювали мене, коли щось не виходило. Потім мамині руки перший раз збирали мені портфелика до школи. Мама тримала мене за руку, коли вела у перший клас.

Коли я хворію, мама обов’язково пригорне мене до себе, приголубить. Вона робить мені гарячий цілющий чай, приносить ліки. Ії ніжні руки, мабуть, вміють лікувати, і скоро я вже одужую.

Мамині руки трудящі,  вони не знають спокою. Ці руки дуже рідко відпочивають. З ранку до вечора вони трудяться: на роботі, вдома. Своїми добрими руками мама готує нашій родині  смачні сніданок, обід та вечерю. Вона турбується про нас не тільки словом, але й справами. Я навіть знаю слова з пісні, що присвячені маминим рукам: «Мамині руки - колиска моя. Хліб у долонях, що сонцем сія».

Ми не завжди цінуємо  все, що для нас робить мама. Часом ми не слухаємося її, погано себе поводимо, або забуваємо подякувати за її турботу. Але дар від маминих рук – найдорожчий у світі. І про це потрібно пам’ятати. Дуже важливо віддячувати мамі за ласку її добрих рук. Можна до й по господарству, власноруч змайструвати  для неї подарунок, принести їй якісь солодощі. Можна навіть просто підійти та поцілувати її теплі руки. І сказати слова подяки.

как то так подготовь попкорм приятного можна написать в инсту: @yegor228lol

- Микола Бідняк, людина трагічної долі, художник, який,

попри тяжке каліцтво, став взірцем духовного і творчого подвигу

- Народився Микола Бідняк 1930 року в Торонто

- За 10 років до того

батько Миколи переселився в Канаду з буковинського села Ленківці (нині

передмістя Чернівців)

- доля завела родину до Німеччини

- там він натрапивши на польову міну, втратив обидві руки

- 1950 року юнак з батьками повернувся до Канади

- хист до малярства  

- закінчив Інститут технології та мистецтва в Калгарі (провінція Альберта)

- доводилося затискувати пензель зубами чи між пальцями ноги

- він виконував дивовижні малярські та графічні роботи

- Працюючи по 16–18 годин на

добу, він створив понад 3,5 тисячі робіт

- Микола Бідняк створив ікони, портрети, пейзажі, натюрморти, обкладинки книг

- Ікони та світські твори Бідняка здобули світове визнання, експонувалися у США, Канаді, Мексиці, Іспанії, Швеції, Швейцарії,

Великобританії, Італії, Японії

- Художник мав престижні нагороди

- був членом Української спілки образотворчих митців

США й Канади, а також Міжнародної Асоціації

митців, що малюють вустами і пальцями ніг

- 1991 року він був обраний професором Львівської

академії мистецтв

- 1995 року Микола Бідняк

став лауреатом Державної премії України ім. Тараса Шевченка

- Кілька робіт митець передав Національному музею у Львові для постійно діючої

експозиції

- Як член світової Асоціації митців-інвалідів

Микола Бідняк виявляв турботу про інвалідів

України