Прочитайте текст (цифра в третьому абзаці позначає наступне речення). Виконайте завдання 1-4.
Серед багатьох місяців особливе місце належить серпню. І це цілком природно. Протягом
року хлібороб, якщо можна так висловитися, працював на останній місяць літа. Від того, як
защедрив урожай, залежали статки селянина, його добробут і майбутнє. Тому із серпнем
вінцем року
люди пов'язували свої найсокровенніші надії.
Але одна справа
виростити врожай, а інша вчасно зібрати збіжжя. Не випадково в
народі казали: «Один серпневий день рік годує». Тому хлібороби відкладали всі нагальні
справи, намагалися зосередити зусилля лише на жнивах. Зрання й до пізнього вечора селяни
не мали перепочинку, бо, як мовиться в прислів'ї, «серпень втоми не знає усе збирає, при-
пасає».
І
|
І
(1) Як відомо, кожен місяць мав свої «перепочинкові дні». (2) До таких належали більш
чи менш значущі свята, якими й регулювали працю з відпочинком. (3) Лише для серпня
народно-обрядова структура їх майже не передбачала. (4) Традиційний агрокалендар свідомо
зробив виняток місяцеві жнив. (5) Для цієї пори року існувало золоте правило, що опред-
метилось у народному прислів'ї: «У хліба короткі ноги, — як утече, то й довгими не наздо-
женеш» (В. Скуратівський).
Правильну кількість мікротем у цьому тексті вказано у варіанті
А Б В Г.
А одна
Б дві
В три
Г чотири​

Написати твір-роздум на тему "Моє життєве кредо" :

У кожного з нас є життєве кредо, яке характеризує світогляд людини. Моє життєве кредо звучить так: "Віддай людині крихітку себе. За це душа наповнюється світлом". Я вважаю, що милосердя та доброчинність - основа нашого щасливого існування на Землі. Якби кожен з нас частіше робив щось хороше, то зло нашого світу однозначно б було повалено.

Коли я роблю щось добре, мені здається, що душа наповнюється світлом. Я ніколи не очікую якоїсь віддачі та віддяки за свої вчинки, адже роблю це щиро та віддано. Головне - це просто прагнути творити добро, дарувати людям частинку себе та віддано служити кожній людині. Ось такі мої погляди на життя.

Кожна людина наділена уявою. Ще з раннього дитинства уява починає володіти нашими думками. Вона представляє перед нами картини майбутнього й минулого, існуючого та фантазійного. Уява - це ніби пензель, завдяки якому ми можемо намалювати речі та явища, яких ще ніколи не бачили. І саме завдяки уяві у людини з’являються мрії. Спочатку, вони зовсім прості і легкоздійсненні. Потім людина починає рости і пізнавати світ, розставляти пріоритети та вподобання. А разом з людиною ростуть і її мрії. Вони стають ширшими та конкретнішими. Їх кількість неодмінно зростає. Деякі з цих мрій стають цілями, яких людина прагне досягнути в своєму житті,а інші так і залишаються мріями, через свою нездійсненність. Мрії – це ніби квитки у майбутнє життя, и кожен з нас прагне цими квитками скористатися. Мрій у світі багато, набагато більше ніж самих людей. Хтось мріє бути сильним і хоробрим, хтось прагне слави та вроди, для когось найважливішим є багатство. Ми уявляємо майбутнє кохання та сімейне щастя, або професію, яку прагнемо опанувати. Важко виділити одну окрему мрію, яку я б вважав(ла) найголовнішою. Для мене, як і для всіх інших, важливим є моє майбутнє життя. І, звісно, я прагну мати хорошу професію та достаток, люблячу сім’ю та вірних друзів. Я хотів(ла) би жити в добробуті та ніколи не сумувати, подорожувати і побачити світ. Важко виділити одне, найзаповітніше бажання. Проте, мабуть, для мене це – правильно вибрати свій шлях, знайти свою життєву дорогу. Адже,на мій погляд, найголовніше це - не прожити своє життя марно та бездумно. Мрії наповнюю наше життя барвами, вони допомагають нам пізнати себе. Ніколи не можна позбавляти себе мрій, бо людина без них існувати не може.