Прочитайте речення. Знайдіть прикладки і визначте, яку вони дають харак-теристику означуваному слову. 1. Сторож-дід змeтe з порога сніг і слід твоїх чобіт.
2. Наші хлопці-чорноморці в штормах побували .
3. Сизопера пташка зозуля накувала мені довгі літа.
4. Серпанком чорним жалібниці-мрії мені покрили очі, змеркнув
світ, і залунали скарги жалібнії моїх покинутих пісень-сиріт .
5. Вертаючись додому, я бачив жінок-вірменок у чорно-
му вбранні .
6. На лісових проталинах уже
квітує сон-трава.
Вибач якщо є помилки я дуже стрався,Бажаю успіхів!
Як то взимку в середині грудня ми з татом пішли в ліс , мені ж тоді було лише 10 років, але цей похід я запам'ятала назавжди. Високі сосни в білому пухнастому хутрі викликали захоплення, і властивий міському людині легкий страх і трепет, ми гуляли між дерев по часто крутим, мерзлим доріжках, захоплювало дух. М'якими пластівцями падав сніг надаючи прогулянці краплю містики, особливо з моїм багатим уявою. Зупинившись тато запитав
- А чи знаєш ти, хто посадив цей ліс? - я здивовано подивилася на нього
- Ну звідки ж я можу знати? - він легко посміхнувся і відповів
- У цього лісу довга історія. Садити його почав ще твій прадід. - Я звичайно була удивленна, навіщо підняла голову вгору , кілька секунд дивилася в сірувато - блакитний купол і прикрила очі, вшановуючи холод сніжинок на щоках, губах, віях...
- Навіщо?
- Ну, так вже заведено мій дід твій прадід був лісником і завжди казав «Взявши одне дерево посади в замін два, що ліс цей був збережений твоїм нащадкам» - я слухала не відповідаючи.
- Пап а ти колись садив тут дерева?
- Тільки в дитинстві. А що?
- Посади ще хоча б одне дерево , а коли я виросту я теж посаджу тут дерево. - він нічого не відповів тільки посміхнувся і ми вирушили далі подорожувати по лісі.