Прочитайте речення. Випишіть числівники. Визначте їхні морфо-
логічні ознаки й синтаксичну роль.

1. Чотири речі нам потрібні, щоб невеселих збуться дум:
здорове тіло, добра вдача, ім’я хороше, світлий ум (Рудакі).
2. Мене вимчав на сьомий поверх автоматичний ліфт, число
«сім» обіцяло щастя, бо сім по сім буде сорок дев’ять, а коли

сорок дев’ять розділити на два, то вийде двадцять чотири з по-
ловиною, а двадцять чотири з половиною — це майже мій вік,

все збігається, все прекрасно! (П. Загребельний) 3. Є тисячі до-
ріг, мільйони вузьких стежинок, є тисячі ланів, але один лиш

мій (В. Симоненко).

Сполучник — це службова частина мови, яка служить для зв'язку однорідних членів речення та частин складного речення. Сполучники не мають власного лексичного значення і не виконують у реченні граматичну роль.

До сполучників належать і, та, й, але, а тощо.

За походженням сполучники поділяються на первісні(і,а,чи,та) і похідні(щоб, якби, проте, буцімто).

Залежно від синтаксичної функції сполучники поділяються на сурядні (і (й), та, та й, а, але, або, чи, прикладкове як) та підрядні (коли, що, як би, наскільки, хоч, мов, наче, часове й порівняльне як).

.У кожного з нас одна єдина Батьківщина. По-перше, це те місце, де ми народилися і виросли, яке не раз і не двічі ми проміряли своїми кроками. По-друге, Батьківщина – це наша рідна країна. Батьківщину змінити не можна, як не можна змінити своїх батьків, тих, хто дав нам життя. І я вважаю, що де людина народилася, там вона повинна прожити своє життя і пройти до кінця свій шлях. Для мене Батьківщиною є моя рідна Україна.Я дуже люблю свою країну попри те, що, може, для кого десь і краще. Я впевнений, що для справжнього українця не може бути ніде краще, ніж на рідній землі. І кожен з нас може створити для себе та своїх близьких такі умови існування, які нічим не гірші від умов у інших країнах. Та цим не варто обмежуватися, треба прагнути до того, щоб життя постійно покращувалося для усіх наших співвітчизників.