Прочитайте речення. Виконайте подані після них завдання.
1. Учений та в..лике д..рево не одразу виростають. 2. Усякий дім на х..зяінові тр..мається. 3. Весна л..дачого не любить, а працьовитого г..лубить. 4. Кн..жки — мовчазні вч..телі. 5. Під л..жачий камінь вода не т..че. 6. Не кожен б..гатир, хто списа має. 7. Люби ж..ття і дорожи кожною хв..линою. 8. Добре ім’я — найкраще б..гатство.
А Кореневе е слід писати у виділених словах речень за номером...
Б Кореневе а слід писати у виділених словах речень за номером...
Жили собі букви, які любили дуже часто гратися. Але були такі букви які все по різному робили. Зараз ми про це дізнаємося...
Жила собі буква "а" та вона була не проста, вона любила хизуватися. Бо вона найперша, з неї можна зробити стільки слів. Тому вона багато чого уміє робити. Потім буква "б" вона тільки й робе що зі всіма борется. Вона б хотіла бути на першому місті, але його зпняла її соперниця. Далі в нас буква "в". На цю букву багато слів. А найчастіше імен. То Влад то Вікторія то Вася і т.д. А що в нас далі?! Буква "г". Вона не любить бути в центрі уваги, тому її мало використовують. Буква "ґ" вона тільки і робе що весь час говоре "ґанок". Буква "д" що ж вона робить?! Дудчить, від неї покоя не має. А далі в нас історія про букви. Якось "а" зібралась на побачення, вже почала краситися, и тут буква "б" починає все робити але щоб вона не пішла на побачення.
- Що ти робиш? - пмтає буква" б"
- Ти що не бачиш, сліпа чи що?! Крашуся.
- А коли в тебе побачення? - спросила буква "б", щоб дістати букву "а"
- Та скоро вже за мною прийдуть. А що?
- Та нічого. А зі с ким? - ще раз спросила "б".
- З буквою "ґ".
І потім "б" почала заздрити їй. І хотіла зіпсувати побачення. І вона нічого не подумайши вирішила підійти до букви "в".
- Буквочко "в" до будь ласка!
- Що вже сталося?
- Мені потрібна твоя
- Я питаю що сталося?!
- Мені треба зіпрусати побачення зі буквую "а" та "ґ". - трусливо сказала "б".
- Ну що я тобі можу сказати?! Ні-чо-го. Я не люблю брезати. Та що підійди краще до "г". Та не заважац мені.
Швидко, та худко побігла буква "б", що через хвилину її навіть не було чутно.
- Буквочка "г" до будь ласка!
- Що вже сталося?
- Я хочу зіпсувати побачення зі "а" и "ґ". І мені потрібна твоя
- Ну слухай піди та і скажи букві "а" а можна я піду з вами. Та і причеши себе. І будь собою. Та може ти йому сподобаєшься.
Буква "б" така радісна коли почула що вона придумала план. Але тут як тут буква "д" вмішалася.
- Я трошки підслухала твою розповідь про те що ти хочешь зіпсувати побачення. Че правда?!
- Нууу... Так.
- Не бійся, буква "а" мене теж бісе. Тому я тобі до
- А чим?
- Нууу... ... Зіпсую їй прическу иа макіяж.
- Ооо, чудово.
Ну ось буква "б" та "а" і зібралися на побачення і як заказал буква "д" вона нібито випадково. І буква "б" сама пішла гуляти с буквою "ґ". Але сказала що буква "а" предала його, та вона нібито гуляє з іншим. Якось ввн нібито повірив. И буква "б" прихищала його та говорила:
- Нічого ще найдешь таку.
И тут він сказав:
- А давай ти покищо будеш моїм другом а може пізніше ми будемо парою.
- Добре, чудово.
Так як буква "а" була весь час дуже погана, та всих обзивала. Їй цей приклад на завжди лишиться.
Вы здесь
Главная » Ресурси » Віртуальні виставки та бібліографічні покажчики » Віртуальні виставки
Образ Тараса Шевченка в художній літературі
ОБРАЗ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА В ХУДОЖНІЙ ЛІТЕРАТУРІ
буктрейлер
ВІРТУАЛЬНА ВИСТАВКА
Він немов великий факел з українського воску,
що світиться найяснішим і найчистішим вогнем
європейського поступу, факел, що освітлює цілий
новітній розвиток української літератури.
І. Франко
Художні твори про Тараса Шевченка почали писати ще за життя поета. У 1841 році О. Афанасьєв-Чужбинський присвячує автору «Кобзаря» свій вірш, у якому захоплено говорить про його чарівну поезію. Художня Шевченкіана нині нараховує понад сім тисяч творів. Завжди вона була і залишається не лише літературною, але й суспільно-політичною проблемою, яка творилася в гострій ідеологічній боротьбі у рамках жорстокої цензури в XX ст., в стильових шуканнях та наполегливого відбирання зерен правди про Шевченка у наш час національного самозбереження.
Проникнення в магію творчості, “розсекречення” лабораторії митця справедливо вважається найскладнішим завданням автора історико-біографічного прозового твору, від виконання якого багато в чому залежить і загальний художній рівень.
Розгортаючи процес становлення характеру в часі, письменник то розкладає його на складові, то збирає в ціле; зосереджуючись на “внутрішньому” в біографії, пов’язує його із «зовнішнім» - діями героя, життям тих персонажів, з якими той зустрічається; утверджує ідею розвитку, фізичних і духовних змін, що творили цілісний образ, який уособлює певну моральну величину.