Прочитайте пісню. Випишіть із неї художні засоби. Ой під вишнею, Під черешнею Стояв старий з молодою, Як із ягодою. І просилася, І молилася: – Пусти мене, старий діду, На вулицю погулять! – Ой і сам не піду, І тебе не пущу, Бо ти мене, старенького, Покинути хочеш.* Куплю тобі хатку, Іще сіножатку, І ставок, і млинок, І вишневенький садок! – Ой не хочу хатки, І ні сіножатки, Ні ставка, ні млинка, Ні вишневого садка! Ой ти, старий дідуга, Ізогнувся, як дуга, А я молоденька, Гуляти раденька! Ой ізгиньте, пропадіте, Всі старії кості, Не сушіте, не крушіте Мої молодості! Ти в запічку: кахи-кахи, Я з молодим: хихи-хихи. Ой ти все спиш, а я плачу, Тільки літа марно трачу!

Я живу у великому місті, але в невеликому будинку (лише два поверхи), із садом у дворі. Правда, в нашому саду лише одна яблуня, два вишневих дерева, на трьох недавно з'явилися сливи й ще тільки набирає сил юний горіх. Зате просто перед вікнами піднімаються два величезні каштани. Батьки кажуть, що їм понад 90 років. Колись, до війни, їх було три. Але в один, середній з ряду, потрапив осколок снаряда, однак він утримався, не впав, хоча надломився. Його мої дід і бабуся довго називали інвалідом Вітчизняної війни. Він навіть цвісти ще намагався, але все-таки став засихати. І дуб довелося спиляти. А два продовжують жити й навесні своїми чудовими квітучими білими свічками прикрашають наш двір і навіть вулицю — таких більше ні в кого на вулиці немає. Коли я за кого-небудь перший раз у гості й пояснюю, як мене знайти, я обов'язково кажу: «У дворі ви побачите два величезних каштани». Це орієнтир більш точний, ніж навіть номер будинку.

Плоди цих дерев — їжачки, усередині яких ховаються блискучі коричневі кульки. І ці кульки дуже корисні як ліки. Сусіди збирають їх і готують собі цілющі настоянки від болів у суглобах. А діти з задоволенням використовують для різних виробів.

Кожен з нас має дотримуватись правил дорожнього руху.
Коли ми хочемо перейти дорогу, потрібно відшукати пішохідний перехід. Підійшовши до "зебри", уважно подивитися вліво й вправо. Переконавшись, обережно перейти дорогу, а не бігти. Найкраще, коли є світлофор. Він допомагає нам спокійно перейти на інший бік дороги. Але тут також потрібно гати за рухом легкових автомобілів. Іноді недосвідчені водії не звертають уваги на сигнал світлофору і їдуть прямо на людей.
Також щоб не сталося ДТП, створили окремі доріжки для пішоходів та для велосипедистів.