ПРОЧИТАЙ ТЕКСТ И ТВЕТЬ НА ВОПРОСЫ Некоронована королева
Неподалік від будяка росла кропива. Дівчинка вмить спіткнулася на ній очима і якось аж зіщулилася, бо вже не раз мала нагоду переконатися, як обпікає її волохате листя. Та жалючка раптом привітно звернулася до неї:
- Як тобі, дівчинко, подобається моє королівство?
Світланка була ошелешена.
- Яке королівство?. Ти що, себе королевою вважаєш?. .
- Усі так вважають.
- А троянда ж тоді хто? - кольнула її Світланка.
- Троянда - королева серед квітів. А в цьому дикому світі королева - я.
- Так, вона правду каже, - в один голос мовили рослини.
- А за що ж їй така честь? - недовірливо глянула на них дівчинка.
І рослини навперебій почали розповідати.
- То тільки з першого знайомства кропива видається непривітною, - пояснював спориш. - Насправді ж від неї людям поміч велика. Ранньої весни, коли земля ще гола, а кропива вже зеленіє, з неї можна варити борщ, салати готувати.
- Із кропиви, - підхопив подорожник, - тканину можна ткати, сітки в'язати, вірьовки вити. У деяких країнах з неї папір виготовляють. А листя на фарбу годиться...
Ромашка запашна розхвалювала цілющі властивості кропиви.
Багато всякого говорили. І тут дівчинка пригадала випадок, коли кропива стала у пригоді їй з татком. Ось як це було.
Якось татко їхав на став рибалити. Далеченько, за кільканадцять кілометрів. Треба було їхати автобусом, а там ще пішки йти. Взяв тоді він з собою і Світланку. Впіймали вони чималенько карасів та коропців. Зібралися іти додому а татко й бідкається, що риба зіпсується в дорозі. Бо поки додому дістануться, не одна година мине! Почув їх якийсь рибалка й порадив випотрошити коропців і карасиків та перекласти листям кропиви. Татко так і зробив. І що ж? Доправили їх додому свіжісінькими! Річ у тім, що кропив'яне листя виділяє такі речовини - фітонциди, - які вбивають бактерій. Вони й уберегли рибу від псування.
І дівчинка згодилася:
- Ти, кропиво, й справді заслуговуєш, щоб тебе королевою величали .
Когда вы отправите форму, мы сохраним ваш адрес электронной почты.
Не используете аккаунт [email protected]? Сменить аккаунт
* Обязательно
Яка тема цього твору? *
коропці й карасики
користь рослин
лікарські властивості кропиви
немає некорисних рослин
За що кропиву вважають королевою дикого світу? *
Вона має волохате листя, яке вміє обпікати.
Її сторняться люди.
Вона зберігає рибу.
Це дуже корисна рослина.
Чим казка відрізняється від оповідання? *
Кількістю дійових осіб.
Наявністю суцільної вигадки.
Наявністю автора.
Наявністю моралі в кінці твору.
Про які вироби з кропиви НЕ згадується в тексті? *
З кропиви готують салати.
З кропиви тчуть тканину.
З кропиви роблять аплікації.
З кропиви виготовляють папір.
З кропиви роблять фарбу.
Про який випадок зі свого життя згадала дівчинка, слухаючи розповіді рослин? *
про рибалку
про похід по гриби
про прогулянку в лісі
про готування салатів з мамою
Хто з рослин НЕ говорив з дівчинкою? *
спориш
подорожник
троянда
ромашка
Чим до кропива Світланці з татом? *
нагодувала корисним борщем
не дала рибі зіпсуватись
з неї зв'язали сітку для риби
вони приготували з кропиви цілющий салат
У якому збірнику можна було б помістити цю казку? *
казки
рецепти корисних страв
рослини - окраса Землі
лікарські рослини
Склади план відповідно до тексту: *
1 2 3 4
Ранньої весни з кропиви можна робити салати, варити борщ.
Риба, перекладена листям кропиви, не зіпсувалась.
"Ти що, себе королевою вважаєш?"
Із кропиви можна тканину ткати, сітки в1язати, вірьовки вити, папір виготовляти, фарбу.
Ранньої весни з кропиви можна робити салати, варити борщ.
Риба, перекладена листям кропиви, не зіпсувалась.
"Ти що, себе королевою вважаєш?"
Із кропиви можна тканину ткати, сітки в1язати, вірьовки вити, папір виготовляти, фарбу.
Софіївка», яку називають «Уманським дивом», знаходиться в стародавньому українському місті Умань. Наприкінці XVIII ст. за наказом Ф. Потоцького на берегах річки Камінки було закладено чудовий парк. Так з’явилася «Софіївка» — одна з видатних пам’яток садово-паркового мистецтва«Софіївка» нагадує своєрідну галерею картин, створених спільно природою і людиною, настільки майстерних, що важко визначити, кому з цих двох творців належить першість. Цей напрочуд мальовничий куточок називають казковим — таке тут усе поетичне, вишукано-мистецьке. Є тут і Єлісейські поля, й англійський парк з колекцією рослин, завезених з багатьох країн світу. Кавказька гірка немов переносить нас у сонячну Грузію. Розкішні павільйони й альтанки, кам’яні гроти, каскади, підземний водяний тунель. Скрізь нас зачаровує срібляста симфонія води, зелена ошатність дерев і кущів.«Софіївка» чудова за будь-якої пори року. І тоді, коли вона у весняному цвітінні, запорошена рожево-білими пелюстками, і спекотного літнього дня, коли над галявами дібров виснуть аромати сухого різнотрав’я, а тінисті алеї кличуть у приємну прохолоду. І золотої осені, коли падає жовто-рожеве листя, а ранками іній засріблює пожухлі трави. Гарна вона і в зимове безгоміння, коли великий обмерзлий водоспад нагадує гігантський айсберг, а сірі крутолобі скелі одягають снігові шапки.Усі, хто бував у парку, захоплювалися його красою, оригінальністю й художньою довершеністю ландшафтних композицій, адже жодна з них не схожа на іншу.Дивлячись на цю неземну красу, важко уявити, що колись тут стримів лише лисий пагорб, поблизу якого протікала річка Камінка. її береги були всіяні великими, хаотично розкиданими гранітними каменями. Біля підніжжя пагорба росли дві дикі груші та декілька верб. А все навкруги було загромаджене кам’яними брилами, вкритими мохом.
Хто знає, скільки дорогоцінних знахідок нині вивозять з України? Бурштин нашої історії має добрий попит за кордоном. Але маємо схаменутися: скільки можна заплющувати очі на справді трагічну ситуацію?! Якщо ми не манкурти, перестаньмо, нарешті, торгувати історією своєї землі!
Сотні вагонів, навантажених карпатським лісом, перетинають кордони України щомісяця, сотні гектарів поліських лісів копачі бурштину перетворюють на марсіанські пустелі, луганські й донецькі степи вкриваються вугільними копанками, з річок вимивається пісок, деградуючі українські чорноземи з року в рік не бачать сівозміни й засаджуються соняшником, рапсом або люцерною. Варварська псевдогосподарська діяльність давно вже стала ознакою сьогодення і вийшла за межі здорового глузду.
На цьому тлі губиться ще одна жахлива форма розграбування загальнонаціонального надбання — так звана чорна археологія. Наслідки діяльності копачів не так помітні широкому загалу, бо не мають, за винятком хіба що поодиноких випадків, широкого суспільного розголосу. Але масштаби цього злочину не менші, а може й більші, ніж вирубування карпатських лісів, розробка бурштинових родовищ або луганських копанок.
Земля України багата на свідчення давньої історії — за тисячі років через наші терени пройшли цивілізації й археологічні культури. Усі вони залишили тут сліди свого існування — археологічні матеріали й артефакти. Кожного сезону тисячі дослідників вивчають археологічні пам'ятки, отримуючи нову неоціненну інформацію про нашу історію.
Объяснение:
из интернета