. Прочитай речення. Випиши займенники. Визнач їх рід, число, відмінок. 1) Я з тої дивної країни, що має бозна-скільки літ, країни сонця — України, яка дивує й досі світ. (О. Довгий) 2) Дехто в метушні і не помітив, що не та пора і ми не ті. (Б. Олійник) 3) У неділю на вигоні дівчата гуляли, жартували з парубками, деякі співали… (Т. Шевченко) 4) Усяк до чого-небудь вдався. (Л. Глібов) 5) Є щось святе в словах «мій рідний край». (Л. Забашта) 6) Це все було в якійсь країні, але не знаю я, в якій. (М. Рильський) 7) Ми весь час стоїмо на грані невідомих шляхів майбутніх. (О. Теліга) 8) Любим нашу рідну мову і не зрадимо її. (Г. Бідняк)
З малими дітьми кожній матері нелегко. А коли мати ще й учителька?
Мені, щоправда, гріх на своїх донечок нарікати, але теж, бувало, і насердять, і насмішать. От хоч би й сьогодні. То ні світ ні зоря на ногах, а це, ну, ніяк не прокидалися вранці. Поки розбуркала обох, поки зібралися, поки в садок дочалапали — ледве до школи встигла. Настроїлася на урок чи ні, як уже й дзвінок. Заходжу в шостий клас — людоньки: те без зошита, те без ручки, те спізнилося... Так мені чогось жаль себе стало, так жаль! Увесь білий світ почорнів для мене.
Та урок є урок, мушу проводити. Відкриваю сумку і враз як розсміюся! Діти здивовано: що сталося? А в мене в сумці — одним-одна лялька, нічого більше! Учора ввечері — я собі й байдуже — довгенько донечки з моєю вже спакованою сумкою носилися, вранці було не до «ревізії» — тож і прийшла вчителька до школи тільки з лялькою.
Посміялися ми від душі, і від мого поганого настрою ані сліду не лишилося. Потрібні слова з'явилися мовби самі собою, і урок, заздалегідь на провал приречений, минув, уявіть собі, дуже славно. Весь день мені лялька освітила
Вважається, що ім’я Олександр поєднує в собі два інших чоловічих імені: «andres» і «alexeo». Таким чином, в значенні імені Олександр об’єднані два поняття: «алекс» в перекладі з грецького означає «захищає», а «андрос» – «оберіг». Не дивно, що таке відоме, красиве і звучне ім’я носили багато великі люди. В іншій трактовці ім’я Олександр означає «мужній захисник».
Походження імені ОлександрІсторики досі ведуть суперечки на тему походження імені Олександр – версій на цей рахунок існує досить багато. Як свідчить найбільш поширена, ім’я Олександр прийшло до нас із стародавньої Греції. Потім воно поширилося у Візантії, Римі та європейських країнах, а в Х-ХІ століттях дійшло і до Русі.