Прочитай/перепиши речення. Устав пропущені розділові знаки та літери. Підкресли
відокремлені означення.
1. Особливо добре зб…реглися товсті зовнішні стіни й вежі вимурувані з дикого каменю (В. Малик). 2. Стр…вожений долею своєї Марсианки Данило Кузь- мович усе інше вважав не вартим уваги (В. Бережний). 3. Озвучене піснями бр.нить мос перо (П. Перебийніс). 4. У душу клопотами скуту твої пр… йшли до мене очі сказати щось (О. Матушек). 5. Наляканий і лихий Хворостенко вил.тів у ціни. (М. Стельмах). 6. Та сер…це вірить повне прохолоди дитячим неосіннім голосам (М. Рильський).
Скажу відверто, мені довподоби Новий рік, що спокушає своїми мандаринками, подарунками, малюванням морозних візерунків. Цьогоріч не радію сильно, що пов'язано з відсутністю снігу. Надворі досить холодно, так що я палю у грубці. Як не крути, а свято наближається. Я чекатиму його, хоч би довго довелося чекати.
У Києві дітлахи ліплять снігову бабу, мов ніколи раніше цього не робили. Так вони чекали на сніг. Я святкуватиму вдома у сімейному колі, про що повідомила друзів заздалегідь.
На Новий рік є можливість перепочити від навчання, яке вже трохи набридло. Проте я не розслабляюся, бо необхідно опрацювати навчальний матеріал наступного семестру. Відсвяткую так, щоб була користь і радість.
Я вважаю, що яскраві моменти створюємо ми - люди. Тому яскраве запам'ятовується найкраще. Це ті моменти, заради яких варто жити: незабутні дитячі враження від сонячного лоскотання, жалючої кропиви, духмяних квітів і трав, легенького вітерцю під час купання у річці; злети і падіння шкільного періоду; подорожі світом.
Час від часу я пригадує все, що зі мною були. Це доволі цікавий процес. Перебираю світлини свого життя так, ніби гортаю їх за до планшета.
Отже, творцями митей є ми самі. Якщо ми не пригадуватимемо минулого, ми не матимемо майбутнього. Наостанок скажу словами Ліни Костенко: "І час летить, не стишує галопу (...) А ми живі, нам треба поспішати".