Прочитати. Визначити межі речень. Записати, розставляючи потрібні розділові знаки. Дослідити мовні засоби, властиві висловлюванню (лексичний повтор, близькі за значенням слова, займенники, контекстуальні синоніми, видо-часове співвідношення присудків, порядок слів тощо). Старі люди розказують що колись у повітрі колихалось щось таке ніби шар-м’яч хтось його штовхнув і він розірвався полетіли куски цього шару в різні сторони й утворилися земля сонце місяць зорі з одного куска утворилася земля що ми на ній живемо завдяки китові затрималася наша земля а то була б полетіла в безодню цьому китові довго лежать обрида і починає ковилять хвостом а земля починає ворушитись (Нар. Творчість).​

Гроші  самі по собі не можуть бути ані добром, ані злом. Гроші - це необхідність. Без грошей у сучасному суспільстві люди не можуть існувати. Насправді, ніяким іншим чином не можна сплачувати за життєво необхідні речі: харчування, проживання, лікування, одяг, подорожі, навчання...
Гроші - не добро і не зло. Добрими або ж злими можуть бути лише люди, у яких цих грошей чи занадто багато, чи жалюгідно мало. За всю історію існування товарно-грошових відносин в світі відбулася неймовірна кількість злочинів. Гроші в злих руках - це кров і сльози. 
Гроші в добрих руках - це меценатство, збудовані школи, музеї, лікарні. Гроші в добрих руках - це милосердя, врятованні життя, щасливі долі.  

Духовність – це внутрішній світ людини, зв’язок людини з релігією.Головне завдання, яке стоїть перед суспільством у сфері духовного життя, полягає в тому, щоб створити умови для найповнішого освоєння людиною багатогранного потенціалу як української, так і світової духовності й культури. Надзвичайно важливо також створення умов для всебічної самореалізації духовно-культурного потенціалу, сутнісних сил людини, свого власного духовного світобачення і світосприйняття.духовна людина не обов’язково повинна належати до якоїсь релігії, для неї найголовніше — мати віру.Справді, серед людей панують різні погляди на духовність. Написано тисячі книжок про те, як розвинути духовність, але ті, хто їх читає, і далі відчувають порожнечу та замішання.Головним у духовній культурі особистості є активне, творче та відповідальне ставлення до життя - до природи, іншим, перед самим собою. Ознака духовної культури особистості - готовність особистості до самовіддачі та самовдосконалення.