Прочитати. виписати сполучники й прийменники, зробити їх повний морфологічний розбір.
Нагадаємо, що влітку минулого року талановита майстриня з Волині брала участь у І Міжнародному фестивалі солом’яного мистецтва, а цього року перемогла у Міжнародному фестивалі солом’яних масо
- Привіт, Володю
- Привіт, Петро
- Що робиш?
- У баскетбол граю
- Класно, а ти чув, що баскетбол створив Джеймс Нейсміт у 1891 році?
- Цікаво, а як це було?
- Він прив'язав два кошика з під персиків до перилів балкону спортзалу та розділив 18 студентів на 2 команди.
- Яка цікава історія! Я дуже вдячний цьому чоловікові за мій улюблений спорт! А чи знаєш ти, що футбол створили у 1863 році у Англії?
- Ні, я про це не чув.
- Ти ба! Це ж одна з найпопулярніших ігор!
- Так, але мені більше подобаються шахи.
- Який же ти нудний, Володю!
- Ні, цей спорт розвиває мозок, він мені дуже подобається
- А, ну якщо подобається, грай.
- Добре, бувай Петро!
- Бувай, Володю!
В нашій мові — думки і мрії наших предків про волю і щастя, боротьба й звитяга, їхнє одвічне трудолюбство і мрійлива душа. Рідна мова слугує нам завжди. Словами щирими ми звіряємося в дружбі один одному й іншим народам, словами ніжними відкриваємо серце коханій, словом гострим і міцним, як криця, даємо відсіч ворогові. Не можна ходити по рідній землі, не чаруючись виплеканою народом у віках рідною мовою. Виплеканою, подарованою нам на віки вічні, щоб берегли, щоб леліяли, щоб розвивали далі. Слова можуть об’єднувати і роз’єднувати, але злютовуюча, об’єднуюча їхня сила в стократ дужча. В народу немає скарбу більшого, як його мова. Тож маємо зробити все для того, щоб не згорнулися крила, щоб не обірвалася золота нитка, яка веде з давнини в наші дні. Слова — це крила ластівки, вона їх не почуває, але без них не може злетіти. Любімо рідну мову, бережімо і плекаймо її як сестру, як матір, як власних дітей.