Прочитати текст. Виписати прислівники, визначити ступінь порівняння їх.
Сходження на Говерлу нам видалося спочатку
приємною прогулянкою. Милуючись краєвидами Карпат, ми
дихаємо на повні груди запашним повітрям, жартуємо. Але
чим вище піднімаємося, тим повільніше стаємо рухатись.
Лямки рюкзаків дедалі сильніше в’їдаються в плечі, а ноги,
здається, поволі наливаються свинцем.
Найважче долаються останні півкілометра. До
вершини вже зовсім близько, але сили вичерпалися: тяжко
дихати, колотиться в грудях серце, тремтять ноги. дехто
не витримує і сідає, дехто повзе на чотирьох.
І ось вершина. Найтяжче позаду. Ми стаємо в коло і
радісно співаємо «Червону калину». Відсталі поспішають
до нас.

Синтаксичний розбір речення  

Члени речення:
З багатьох(_ _)  античних(~~) міфів(_ _)  на мене(_ _)  чи не найбільше(~~) враження справляв(═) міф про людинолюбця Прометея(~~), який ніби вкрав(═) у богів(_ _)  вогонь(_ _), щоб передати(═) його(_ _)  людям(_ _), і міф про Ікара(~~),
|першу людину|(~~), що знялася на крилах(═) у небо(_._).

Граматичні основи:
1) підмети: міф (і) міф;
    присудок: справляв враження;
2) підмет: який;
   присудок: ніби вкрав;
3) (підмета немає);
     присудок: передати;
   4) підмет: що;
    присудок: знялася на крилах.  

Другорядні члени речення:
-     додатки: з багатьох міфів, на мене, у богів, вогонь, його, людям;
 -    означення: античних, найбільше; про людинолюбця Прометея, про Ікара;
-     прикладка: |першу людину|(~~);
-     обставина: у небо.   

1[З багатьох античних міфів на мене чи не найбільше враження справляв міф про людинолюбця Прометея, 2(який ніби вкрав у богів вогонь), 3(щоб передати його людям), і міф про Ікара, |першу людину|], 4(що знялася на крилах у небо).  

Схема: [ ═ O, (с.с. ═), (щоб ═ ), і O х, |~~|], (c.c. ═).
* O, …, і O – однорідні підмети в головній частині (вказати всередині—)
  с.с. – сполучникове слово (який, що – підмети)
  |~~| - відокремлена прикладка
__
  Складнопідрядне речення з послідовною (2 – 3) та паралельною (2, 4) підрядністю.
Підрядні: 2, 4 – означальні; 3 – обставинне мети (односкладне безособове).
Головна частина ускладнена однорідними підметами та відокремленою прикладкою.  

- Вам доводилось коли-небудь спілкуватися жестами?
- Так, траплялося. Але це досить складно...
- І ви не впевнені, чи правильно вас зрозумів співрозмовник, так?
- Ви маєте рацію. Словами сказати набагато простіше.
- Виявляється, Василь Олександрович Сухомлинський недарма дуже влучно сказав, що саме слово ввібрало в себе найтонші порухи наших почуттів. 
- Так, це дуже глибокий вислів. Я теж думаю, що люди, які досягли вершин у житті, оволоділи  мистецтвом мовного спілкування повною
мірою.
- Але існує і інший аспект спілкування: треба уміти володіти мовою, адже перше уявлення про співрозмовника виникає в той момент, коли він починає говорити.
- Так, я сам роблю висновок про якості людини з перших фраз, які вона вимовляє. Про її освіченість, культуру, вихованість, чуйність...
- Висновок: низька культура мови багато про що говорить, так само, як висока. Тому вчися спілкуватися, вчися мові, і не лише рідній - цього нині замало - і ти станеш культурною людиною і приємним співрозмовником. 
- Дякую Вам!