Прочитати текст. виконати завдання 27-31 до нього. текст 1. в просторій кімнаті з чотирма вікнами стояв посередині стіл, застелений червоним сукном. 2. на столі були розкидані папери, лежали малими і великими купами. 2. папери були скрізь, і на столі, і на полицях, і навіть стіни були обліплиніними. 4. за столом три писарчуки, зігнувшись у дугу, скрипіли перами. 5. на ослонах, попід стіною, сиділи чоловіки і жінки. 27. орфографічна помилка допущена у написанні слова: а. посередині. б. навіть. в. обліплині. г. попід. 28. пунктуаційна помилка допущена у реченні: а. першому. б. третьому. в. четвертому. г. шостому. 29. відокремленим поширеним означенням ускладнене речення: а. перше. б. друге. в. третє. г. четверте. 30. відокремленою поширеною обставиною ускладнене речення: а. перше. б. друге. в. третє. г. четверте. 31. узагальнююче слово перед однорідними членами вжите у реченні: а. другому. б. третьому. в. четвертому. г. п’ятому. завдання 32-34 мають на меті встановлення відповідності. до кожного рядка, позначеного цифрою, доберіть відповідник, позначений буквою, і запишіть. 32. установити відповідність між словами та х творення: 33. складання основ. а. виїзд, поділ, блакить. 34. префіксально-суфіксальний. б. трубач, чорнильниця, картоплина. 35. суфіксальний. в. обман, комбайнер, однотомний. 36. безсуфіксальний г. вовкодав, далекобійний, радіоательє. (безафіксний). ґ. безпідставний, безтурботний, прикордонний. 33. установити відповідність між чергувань при словозміні чи словотворенні та іменниками: 34. [г] – [ж] а. водити, садити, радити. 35. [х] – [с´] б. рік, рука, мука. 36. [з] – [ж] в. друг, ворог, бог. 37. [к] – [ц´] г. вухо, мох, дух. ґ. мазати, везти, казати. 34. установити відповідність: відокремлений член речення приклад 1. означення. а. не сумнівайся, ідучи з народом. 2. прикладка. б. на ясні зорі і на тихі води, щаслива доле, виведи мене. 3. обставина. в. і нема для мене раю, окрім раю у природі. 4. додаток. г. озвучене піснями, бринить моє перо. ґ. на ворсклі стоїть прославлена батьківщина котляревського – полтава . 35. визначити, якою частиною мови є виділені слова в речення (цифра позначає наступне слово). зовсім недавно така одноманітно зелена й буйна, дужа й життєрадісна (1) її плоть нині (2) вже (3) позначена (4) першими прикметами згоряння, згасання, умирання. а. числівником. б. дієприкметником. в. прислівником. г. дієприслівником. ґ. займенником. д. прикметником. 36. визначити і записати рід іменників біль, нежить.

14. Уникнення збігу голосних або приголосних забезпечується чергуванням ⇒ В – евфонічним

15. В усіх словах наголос в російській і українській мові не збігається ⇒ А – веретено (російською – веретено), дошка (рос. – доска), дрова (рос. – дрова), колесо (рос. – колесо), кропива (рос. – крапива)

16. Виберіть рядок, в усіх словах якого наголошений другий склад ⇒ В – квартал, завдання, перепустка, шляхи, індустрія

17. Рядок, у якому всі наведені приклади містять проклітики ⇒ Г – над нами, переді мною, уві сні, під деревом

18. Визначте відповідність: поєднання фонем – реалізація їх у звуках:

1 ⇒ Г;   2 ⇒ В;   3 ⇒ Б,Г;   4 ⇒ А,В

Детальніше:

1) /с/ + /ш/  ⇒  г) [ш:], наприклад: вирісши [в и р' і ш: иᵉ]

2) /с / + /ч/  ⇒  в) [шч]

Додаткова інформація: с+ч ⇒ щ [шч], наприклад: щастя [ш ч а с т я]

3) /з/ + /ш/

⇒ б) [жш] – у середині слова, наприклад: безшумно [б еᵘ ж ш у м н о];

⇒ г) [ш:]  – на початку слова, наприклад:  зшитий [ш: и т и й]  

4) /з/ + /ч/  

⇒ а) [жч] – в середині слова, наприклад: безчинний [б еᵘ ж ч и н: и й];

⇒ в) [шч] – на початку слова, наприклад: зчистити [ш ч и с т иᵉ т иᵉ]

19. Перед напівпом’якшеними послідовно пом’якшуються такі приголосні ⇒ Б – [з], [ц], [с], [дз]

Перед напівпом'якшеними послідовно пом'якшуються свистячі приголосні [з], [ц], [с], [дз]

20. Емфатичний наголос – це ⇒ А – виділення у вимові якогось слова для підкреслення його емоційного значення

Объяснение:

На шкільній перерві я сиділа та слухала музику у навушниках. Побачивши це й зацікавившись, до мене підійшла Катруся.

— Привіт, – привіталася вона.

— Привіт, – відповіла я, знявши навушники.

— Можна поцікавитися, який стиль у музиці ти полюбляєш найбільше? – запитала Катруся.

— У мене немає найулюбленішого стилю у музиці. Я слухаю все, що мені до вподоби, починаючи від класичної музики та закінчуючи рок-музикою дев’яностих років, – відповіла я.

— А як ти відносишся до сучасної поп-музики? – знов запитала Катря.

— Я не дуже люблю сучасну поп-музику, бо вважаю, що в ній замало талановитих виконавців, – пояснила я.

Почувши мої слова, Катруся здивувалася.

— Я з тобою не згодна, – заперечила вона. – Вважаю, що талановиті люди є завжди, у кожному часі, в кожному музичному напрямку.

— Так, але більшість талановитих людей просто не помічають, тому що зараз помічають лише тих, хто робить все однотипно та співає про те, що хочуть почути.

У відповідь на мої слова Катря схвально кивнула.

— Тут я з тобою згодна, – сказала вона. – Якщо хочеш, то я можу скинути тобі у соціальну мережу деякі пісні, які часто слухаю я.

Мені сподобалася Катрусина пропозиція.

— Так, мені було б цікаво дізнатися про твої музичні вподобання, – відповіла я їй.

Тут пролунав дзвінок на урок, і ми сіли по своїх місцях.