Прочитати приповідки, і! прислів’я, приказки та народні прикмети. як ви їх розумієте? пояснити. виділити слова з ненаголошеними е, и. до яких правил їх можна навести як приклади? накреслити таблицю й заповнити
багатий дивується, чим бідний годується.

багачеві ведеться, бо йому й півень несеться.

краще переконувати словами, ніж кулаками.

біда — великий учитель.

біда не ходить лісом, а між людьми.

тиха вода береги ломить.

два гриби в один борщ — то забагато.

таке життя, як моє, не варте й печеної цибулі.

кривда людська боком вилазить.

слово біжить, а письмо летить.

причепили ще й гіркого до лихого.

довгі бруньки на деревах — спізниться літо.

літо з дощами — осінь з грибами.

багато зимою інею — на врожай.

сонце на літо, а зима на мороз.

про землю піклуйся — золотим зерном милуйся.

зимою день малий, нитка довга, а весною день великий, а нитка коротка.

орачеві земля — мати, а ледарю — мачуха.

яка пшениця, така й паляниця.

ліс великий, а путнього дерева не знайдеш.

творче конструювання

► до поданих слів додайте близькі за значенням з наголошеними е, и та складіть із ними речення.

титан … ; лід … ; гербарій … ; райдуга … ; бусел … .

​

Кожна людина хоче мати хорошого друга. Яким повинен бути друг? Справжній друг – це добрий, вірний, чесний людина, що йде на до в скрутну хвилину, вміє виручити з біди … Нелегко знайти володаря таких достоїнств, адже кожен з нас має право на помилку. Напевно, кращий друг володіє тими якостями, які мають першорядне значення для даної конкретної людини. У одному ми цінуємо не окремі риси характеру, а приймаємо його в цілому як особистість, зі своїми звичками, манерою поведінки, промовою. Складно відповісти на запитання: «Яким повинен бути друг?» Іноді справжнім другом стає той , хто пережив разом з тобою виникли неприємності, допоміг подолати невдачі. Такій людині ти віриш, як собі. Друг ніколи не кине в біді. Він – близький, дорогий чоловік, з ним сміливо йдеш по життю. Саме поєднання слів «кращий друг» викликає почуття спокою, затишку. Зі справжнім товаришем легко вести розмову, не думаючи про те, що він буде переданий комусь в спотвореному вигляді, такій людині можна сміливо довірити свої таємниці. Кожен сам для себе вибирає, яким повинен бути один. Люди весь час мріють мати відкритого, безкорисливу людину поруч з собою. Згадайте, як багато прислів’їв складено в народі про справжню дружбу: «Друг пізнається в біді», «Кращий друг не замінить нових двох», «Сто друзів краще ста рублів». У нашому житті гроші не замінять одного. Хоча і сто справжніх друзів мати – це утопія. Найчастіше справжній друг буває один, іноді – два, рідше – три. Адже далеко не з кожним поділишся якої конфіденційної інформацією, обговориш якусь особисту, іноді інтимну ситуацію. Практично з дитинства кожен замислюється про те, хто такий кращий друг. Твір на цю тему часто пропонують написати в школі. Іноді і в більш зрілому віці не буде зайвим задуматися про те, а чи є у вас найкращий друг? Буває, що нас оточує маса знайомих, приятелів, товаришів, а от справжнього друга немає. Можливо, це пов’язано з особливостями характеру, або поруч просто відсутня людина, для якої ми не можемо стати «вірним плечем», або ж ми просто не вміємо зберігати секрети? Найчастіше саме такі «гідності» заважають дружити. Потрібно пам’ятати, що справжній друг – це не тільки людина для тебе, але і ти для нього. Справжня дружба – процес двосторонній. Обидва товариша, йдучи по життю, не образять, не обдурять, не залишаться байдужими при виникненні невдач. Вони поділять між собою і радість, і жаль, підставлять своє плече у щасливі та неприємні хвилини. Те, яким повинен бути один, залежить від нас самих. Адже для справжнього товариша можливо і пожертвувати чимось, і віддати пріоритет вирішення його проблем на шкоду собі коханому. Успіхи одного викликають не заздрість, а захват; а його невдач засмучуєшся так само, як і своїм. Дружбу потрібно цінувати, дорожити нею, адже найчастіше найменші розбіжності можуть призвести до розриву відносин, про який згодом будуть шкодувати обидві сторони. Справжній друг – це цінність, якою не варто розкидатися, справжні друзі – ті, хто знають: треба завжди пам’ятати одне про одного.

Іменник середнього роду Розклад відноситься до другого відміні і володіє закінченням -Е: Розклад-Розклади-розклад-Розклад-Розкладу-Розкладі. До речі, вельми поширена помилка - виділяти закінченням дві останні голосні, але то що добре для прикметників не завжди вірно для іменників, що і доводить схиляння слова.

Однокореневі словами виявляються: Розклад-Розписати-Писати-Письменник-Писемність-Лист.

Отже коренем слова буде морфема -ПІС-.

Далі виділимо в складі слова приставку рас, суфікс-а- від дієслова Розписати і суфікс іменника -НІ- (ний).

Отримуємо: РАС-ПІВ-А-НІ-Е (приставка-корінь-суфікс-суфікс закінчення), основа слова: РАСПІСАНІ-.

Объяснение: