Прочитати, підкреслити однорідні члени речення та узагальнювальне слово при них. Розставити пропущені розділові знаки.
У нашому саду росли дерева які давали дуже різні плоди яблуні груші сливи черешні та вишні. ​Всі приходять до нас і їдять їх. Найчастіше в саду можна побачити Петрика Оксанку Зою та Семена.

1)Узгодження — вид зв’язку, при якому рід, число і відмінок залежного слова повністю збігається з родом, числом та відмінком головного.

При узгодженні головне слово може виражатися іменником (щира розмова, вірний товариш) або займенником, що змінюється як іменник (хтось незнайомий).

Залежним словом може виступати прикметник (вранішня зоря), займенник (мої літа), порядковий числівник (третій том), кількісний числівник (однією рукою), дієприкметник (зібраний урожай)

2) керування — головне слово (дієслово) вимагає від залежного (іменник або інші частини мови у значенні іменника) форми певного відмінка;

Керування — вид зв’язку, при якому головне слово вимагає від залежного певного відмінка.

При керуванні головне слово може виражатися дієсловом (розглянути малюнок), іменником (будівництво багатоповерхівки), прикметником (червоний від сорому), кількісним числівником у називному та знахідному відмінках (два видання), займенником, що змінюється як іменник, прикметник, числівник (ми з тобою), прислівником (верхи на коні).

Залежним словом може виступати іменник (писати роман), кількісний числівник (відня- ти від десяти), займенник, що змінюється як іменник або числівник (віддати комусь).

3) прилягання — залежне слово має незмінну форму і поєднується з головним тільки за змістом. Найчастіше прилягають прислівники, дієприслівники, інфінітиви.

Прилягання — вид зв’язку, при якому залежне слово має незмінну форму і приєднується до головного тільки за змістом.

Головне слово може виражатися дієсловом (читати лежачи), іменником (вказівка зверху), прикметником (ледве рожевий), займенником (майже весь).

Залежним словом може виступати прислівник (їхати далеко), дієприслівник (іти співаючи), неозначена форма дієслова (наказ наступати).

У нас час дуже гостро постає питтання охорони природи. Чомусь люди забувають, що завдяки природі ми живемо, розвиваємось. Ми загрязнюємо свою планету. Планету- на якій мають жити і наступні покоління. Згадайте, скільки разів ви розпалювали вогнища за містом? Скільки гілок зламали? Скільки квітів зірвали, відпочиваючи в лісі?
Ми говоримо малюкові: «Бережи природу!», але викидаємо сміття в річки, засмічуємо атмосферу, отравляем грунт надмірною кількістю добрив. І при цьому сподіваємося, що нас не спіткають екологічні катаклізми. Ми самі являємося причинами стихійних лих. 
Так чому ж потрібно охороняти природу?Якщо відповісти коротко, то для того, щоб жити. Щоб мати здорових дітей, виховувати здорових онуків і правнуків.
Але як правильно берегти природу?
З раннього дитинства потрібно привчати малюків дбайливо ставитися до всього живого: не рвати польових квітів, не ламати гілок, не кидати на асфальт сміття, не палити де попало багаття. До ть представити дитині, що буде з планетою, якщо кожен її житель зламає одне дерево? У світі на сім мільярдів дерев стане менше. Ми просто задихнемося.Навчіть малюка не засмічувати водойми, не скидати в них і не залишати на землі пластикові пакети, пляшки, інше сміття. Пам’ятайте: він зберігається в землі сотні років!Навчіть школярів любити природу. Можна просто ходити в походи і милуватися природними красотами. А можна своїми руками висадити цілий парк або зробити квітник.Примусьте студента думати про майбутнє. Надихнувшись його шукати альтернативне паливо, нешкідливі методи виробництва.Карайте власників підприємств, зливають промислові відходи в річки чи грунт. Боріться з тими, хто забруднює атмосферу. Доганяйте браконьєрів.Відмовтеся від наркотиків, куріння. Пам’ятайте: ви теж частинка природи, яку треба берегти.