Прочитайтетекстівиконайтезавдання. «пробачте, ді запізнився » задзвенів дзвоник — ми сіли на місця. минула хвилина, друга — учителя не було. ми по- слали в учительську ніну — вона в класі староста — дізнатися, чому немає вчителя. через хвилину ніна повернулася й повідомила: — іван петрович захворів. директор школи сказав, щоб ми йшли додому. — ура! — закричали ми всі, невимовно раді. — уроків не буде: учитель захворів! раптом відчинилися двері — до класу ввійшов іван петрович. запорошений снігом, утом- лений. ми завмерли від несподіванки. сіли, нахиливши голови. іван петрович підійшов до столу. — пробачте, діти, — тихо сказав він. — занедужав я трохи, та все ж вирішив іти до школи. запізнився він роздягся тут же, у класі. сів за стіл, подивився на нас. а нам соромно було підвести очі (за в. сухомлинським). а. знайдітьбезсполучниковіскладніреченняйпрокоментуйтерозділовізнакивних б. прочитайтемініатюрузаролями,дотримуючисьправильноїінтонації.

Люди дуже часто говорять про те, що потрібно творити добро, і тоді світ стане кращим. «За добро добром відплачують» - говорить народна мудрість. Але з екранів телебачення часто демонструють зовсім протилежне: от зробиш комусь добро, а він тобі злом віддячить.

І знайомі з цим згодні: невдячні люди дуже часто трапляються навколо нас. Можливо, злом вони за добро не відплачують, але й подяки від них не дочекаєшся.

Але чому все одно потрібно творити добро? Мабуть, тому, що це нагальна потреба людини – посміхнутися комусь, простягти руку до До перейти вулицю, зігріти змерзлого, винайти для хворих чудодійні ліки. Або просто сказати добре слово підтримки.

Звичайно, коли людина говорить красиві слова та обіцянки – це ще не так багато вартує. Потрібно підкріпляти свої слова реальними вчинками.

Я думаю, що творити добро – це потреба навіть не просто людини, а всякої живої істоти. Скільки буває випадків, коли, наприклад, кіт виховує покинутих цуценят, або навіть вовки вигодовують загублених у лісі людських малюків. Не може жива істота жити без того, щоб самому творити добро. Усі релігії світу вчать нас робити добрі вчинки, і християнська віра теж.

Мабуть, у нашому непростому світі складно творити добро. І мені, як і усім, теж хочеться його творити. Але не завжди виходить. Часто забуваєш, що потрібно сказати щось хороше, а замість цього дратуєшся та огризаєшся на близьких та друзів. А потім почуваєшся дуже соромно. Часто губишся, коли час зробити добрий вчинок, а потім думаєш: потрібно було вчинити так і так…

Ми боїмося чинити добро, тому що не впевнені, що нам за це віддячать. Хотілося б скинути ці обмеження і просто робити добро безкорисливо, не сподіваючись на вигоду. Від цього можна отримати велику, безмежну радість. Найщасливіші люди – ті, хто вміє допомагати іншим просто по волі своєї душі. І для них це так само природно, як дихати. Оточуючі інколи вважають таких людей майже святими.

А той, хто добра не робить – він неначе живе у неповну силу, зіщулившись, озираючись навколо: де б вигоду знайти. Він не проживає половину свого життя, і з його очей ніколи не ллється життєдайний світ. Часто і дивитися на такого не хочеться.

Знаєте, одним з прикладів безкорисливої доброти я вважаю героїню поеми «Наймичка» Тараса Шевченка. Ганна виховувала свого сина, все робила для нього, хоч знала, що він не вважає її своєю матір’ю. Він міг би вирости та вигнати її на вулицю – адже для нього вона була усього лише наймичкою. Стара та хвора наймичка кому потрібна? Ганна цього не побоялася, і все життя віддала Маркові та його родині. І серце хлопця відізвалося на її доброту - він полюбив її як матір. Добро все одно знаходить справжню подяку, я в це вірю.

Ihave a big family and we have some traditions. these traditions are very important for us. i think that every family follows some special traditions. for example, in  my family is a habit to dine together. every evening, when my parents come home from work, we have a family dinner together. in this way we become closer to each other. moreover,  we are used to share the household chores. everyone has its own duties. for example, my mum is responsible for cooking, my dad always washes the dishes. i am responsible for plants and vacuum-cleaning.  we also celebrate holidays together. the traditional new year dishes in our home are a roast chicken, a couple of salads and a cake. every sunday we watch a movie together. there are lots of other traditions in our family, but these seem to be the most important.