Проаналізуйте наведений текст автобіографії. Запишіть виправлений варіант документа.
Автобіографія
Я, Марченко Євгеній Іванович, родився 7 квітня 1957 року в селі Мар’янівка Василевського района Київської області в дружній селянській родині. Окрім мене, батьки мають ще двох дітей, дочку і сина.
В 1974 році я закінчив середню школу з гарними покажчиками і вирішив стати лікарем. У 1974 рокці я спробував вступити до Київського медичного інститута, але, на жаль, спроба була невдалою. З жовтня місяця 1975 року по травень 1976 року мені доводилося працювати лаборантом агрохімічної станції у рідному селі.
На протязі 1976 – 1978 років служив на дійсній військовій службі в лавах Радянської армії.
У 1978 році вступаю навчатися у Київське медичне училище №1. По закінченні училища в 1980 році здійснюю свою мрію – вступаю до Чернівецького медичного інститута, котрий закінчую в 1980 році. 1985 – 1986 рік – інтернатура на базі Василевської районної лікарні. З березня місяця 1986 року почав роботу в Васильківській дитячій лікарні, де успішно проробив 10 років. З 1996 року по теперішній час являюсь директором фармацевтичного підприємства «Шипшина». Захоплююся музикою і різним спортом. Із захопленням граю у шахмати. Пишу вірші. Надсилав вірші у газети «Вечірній Київ», «Молодь України», але поки вони ще не надрукували їх.
Батьки – Марченко Іван Сергійович і Марченко Ганна Григорівна – перебувають на заслуженому відпочинку, тобто є пенсіонерами.
Женився у 1980 році. Жінка, Марченко Світлана, 1960 року народження, працює завідуючим аптекою №4 в м. Василькові.
Маю донечку, Марченко Аллу Євгенівну, 1987 року народження.
Домашній адрес: Васильків, вул.. Симиренка, б. 9.
Дата Підпис
Нам здається, що у зимовому лісі панує спокій і тиша, але це тільки на перший погляд. Коли з'являється сонце, весь ліс перевтілюється і блищить. Багато лісових жителів лягли в сплячку, а ті, хто залишився, прикладають великі зусилля, щоб прогодуватися. Ось заєць-боягуз здирає кору з берези, а ось і синичка перелітає з дерева на дерево. Раптом з величезної гілки ялини впав сніг - це білка скаче з горішком у зубах. Навіть вовк і лисиця не сидять на місці, вони нишпорять по лісі в пошуках здобичі. Снігурі, як ягоди горобини. Присіли на гілці. Вдалині поважно бродить лось з величезними рогами.
А сам ліс прикрашений пухнастим, білосніжним снігом, що іскриться в променях сонця.
Як добре взимку в лісі!