Прийменник є в реченні: A) Чує серце недоленьку, сказати не вміє (Т. Шевченко). Б) Ані горбика, ані корчика, ані сліду живої душі... (І. Франко)
B) А кругом у полі, в полі теж робота і пісні (П. Тичина). Г) Небо стало не сіре, не попелисте, а сиве (А. М'ястківський).
2. Закінчення -а ( я) у формі родового відмінка мають усі іменники в рядку:
A) прогрес, Сибір, карбованець; Б) водогін, ривок, піджак;
B) стрибок, гопак, вівторок; Г) долар, вислів, промовець.
3. Неправильно утворено форму вищого ступеня порівняння прикметника в рядку:
A) відчайдушніший; Б) більш рожевий;
B) ласкавіший; Г) залізніший.
4. Окремо пишуться всі прислівники в рядку:
A) до/дому, одним/одно, по/своєму; Б) до/краю, на/вряд, по/сусідськи;
B) тишком/нишком, будь/що/будь, на/в/простець; Г) в/основному, до/побачення, за/світла.
5. Відносними прикметниками є всі виділені слова в рядку:
A) солом'яний бичок, київський вальс, німецька мова; Б) дрімучий ліс, сивіюче волосся, безстрашний воїн;
B) Петрів щоденник, лисяча нора, випадковий перехожий; Г) ваша ласка, перший клас, вічний бій.
6. З великої літери пишуться всі слова в рядку:
A) (і)талійці, (х)емінгуей, (д)зержинський (р)айон; Б) (м)еценат, (д)унай, (б)алканські (к)раїни;
B) (п)аризька (к)омуна, (б)арон (м)юнхаузен, (с)татут ООН; Г) (о)рганізація (о)б'єднаних (н)ацій,
(в)олодимир (в)инниченко, (п)окрова.
1. в)
3.б)