- дуже добре! отримала сьогодні «одинадцять» з української мови!
- а що ви сьогодні вивчали?
- ми читали текст про природу, робили за ним вправи. там розповідалося про ліс, звірів, гриби та ягоди тощо! а як твоє здоров’я, бабусю?
- вже краще, ніж було. ось, бачиш, скляні банки на полиці стоять?
- так, звичайно
- там різноманітне варення, щоб взимку в нас були вітаміни. здоров’я потрібно зміцнювати правильним харчуванням. бачиш, на кожній баночці намальована ягідка?
- так, ось це, наприклад, малина.
- а ось ця ягідка як називається українською мовою?
- я знаю! це полуниця! а це – лісова суниця! а цю ягідку ми якраз сьогодні вивчали – це чорниця!
- так, її вживання дуже корисне для очей… а таку ягідку ти знаєш?
- здається, я бачу калину… а в наступній баночці… як же вона називає клюква…
- не клюква, а журавлина. ви сьогодні не вивчали її?
- ні… але я її запам’ятаю! бабусю, як багато різних смачних ягідок у нас росте! і які гарні слова їх позначають! яка багата наша українська мова!
- добре, дитинко, будеш їсти взимку смачне варення та згадувати багатство рідної мови. а ось цю блакитну ягідку в останній баночці, ти, онучко точно не знаєш. це рідкісна ягідка. називається лохиною. піду приготую нам чаю з варенням. тобі з яким?
- з суничками, будь ласка! я зараз прийду, бабусю!
Жив собі один купець. Мав він чудовий сад, у якому росли найрізноманітніші дерева і квіти. Не було тільки солов'я. І от одного разу зловив він у лісі сіреньку пташку і посадив у золоту клітку. Соловей сумно дивився у небо, і жалібно співав. Знайшов купець чоловіка, який знав пташину мову, і сказав:
- Розгадай солов'їну пісню!
Послухав чоловік солов'я і каже:
- Хазяїне, - соловей співає, - Земле моя, гніздечко моє, я без вас не можу жити.
Тоді купець випустив солов'я. Прилетів він у ліс і заспівав:
- Земле моя! Ти найкраща, наймиліша!
Здивувався купець і сказав до себе: "Дивак цей соловей. У мене жив у розкошахі сумував. А в своєму зруйнованому гнізді заливається від радості дзвінкоголосим співом."
- А ти не дивуйся, хазяїне(без змін до скарб) - відповів йому чоловік, що знав пташину мову.
- добридень, бабусечко!
- добридень, онучко! як успіхи в школі?
- дуже добре! отримала сьогодні «одинадцять» з української мови!
- а що ви сьогодні вивчали?
- ми читали текст про природу, робили за ним вправи. там розповідалося про ліс, звірів, гриби та ягоди тощо! а як твоє здоров’я, бабусю?
- вже краще, ніж було. ось, бачиш, скляні банки на полиці стоять?
- так, звичайно
- там різноманітне варення, щоб взимку в нас були вітаміни. здоров’я потрібно зміцнювати правильним харчуванням. бачиш, на кожній баночці намальована ягідка?
- так, ось це, наприклад, малина.
- а ось ця ягідка як називається українською мовою?
- я знаю! це полуниця! а це – лісова суниця! а цю ягідку ми якраз сьогодні вивчали – це чорниця!
- так, її вживання дуже корисне для очей… а таку ягідку ти знаєш?
- здається, я бачу калину… а в наступній баночці… як же вона називає клюква…
- не клюква, а журавлина. ви сьогодні не вивчали її?
- ні… але я її запам’ятаю! бабусю, як багато різних смачних ягідок у нас росте! і які гарні слова їх позначають! яка багата наша українська мова!
- добре, дитинко, будеш їсти взимку смачне варення та згадувати багатство рідної мови. а ось цю блакитну ягідку в останній баночці, ти, онучко точно не знаєш. це рідкісна ягідка. називається лохиною. піду приготую нам чаю з варенням. тобі з яким?
- з суничками, будь ласка! я зараз прийду, бабусю!
- чекаю до столу!
Жив собі один купець. Мав він чудовий сад, у якому росли найрізноманітніші дерева і квіти. Не було тільки солов'я. І от одного разу зловив він у лісі сіреньку пташку і посадив у золоту клітку. Соловей сумно дивився у небо, і жалібно співав. Знайшов купець чоловіка, який знав пташину мову, і сказав:
- Розгадай солов'їну пісню!
Послухав чоловік солов'я і каже:
- Хазяїне, - соловей співає, - Земле моя, гніздечко моє, я без вас не можу жити.
Тоді купець випустив солов'я. Прилетів він у ліс і заспівав:
- Земле моя! Ти найкраща, наймиліша!
Здивувався купець і сказав до себе: "Дивак цей соловей. У мене жив у розкошахі сумував. А в своєму зруйнованому гнізді заливається від радості дзвінкоголосим співом."
- А ти не дивуйся, хазяїне(без змін до скарб) - відповів йому чоловік, що знав пташину мову.