Правопис часток
1. Словниковий диктант.
Знав/би, прийшла/таки, якось/то, бодай/же, принеси/но, та вже/ж, де/ж/то, вони/то, куди/б/то, дай/же, іди/бо, все/ж/таки, візьми/бо, хоч/би, годі/ж/бо, ледве/чи, аби/хто, де/який, чи/мало, що/найкраще, як/раз, ані/трохи, будь/що, все/таки, де/з/чим, що/ж/до, будь/з/ким, хтозна/в/кому, казна/як, де/небудь, як/от, аби/то, все/ж, будь/де, де/б/то, звідки/небудь, чий/небудь, хіба/що, от/таки, не/мов/би/то, ні/би, ато/ж, тако/ж.
2. Записати речення, знімаючи рисочку.
Не так/то робиться все хутко, як швидко оком і змигнеш. Як сіячі радіють - тільки/но на землі з’явиться день весняний. Тішся, дитино, поки ти маленька, ти/ж/бо живеш навесні. Добре/таки, що ми поїхали сюди зорю зустрічати. Пташки/бо вміють так ховати гнізда, що не одразу їх і помітиш. То/ж/то й воно, душа в тебе молода та гаряча. А все/таки катюзі, як кажуть, буде по заслузі. Ми ж/бо не знали, що тут гості. Якось/то одважилось щеня вхопить шматок м'ясця. І так/таки ти сам себе вини, що посіяв, те й пожни. Руки працюють, а годує/таки голова. Краще смерть в бою, ані/ж життя в неволі. Не так/то він діє, як словами сіє. Кулик — птичка невеличка, а все/таки птичка. Якою/б темною ніч не була, а сонце/таки зійде. І риба співала/б, коли/б голос мала.
Проект Великого міського театру, так колись називався Львівський театр опери та балету ім. Соломії Крушельницької, розробив талановитий польський архітектор Зигмунд Горголевський. Будівництво почалось у червні 1897 року, а 4 жовтня 1900 року відбулась перша оперна вистава.
Будівля призначена для проведення вистав. Зала глядачів може умістити 1002 особи, вона побудована у вигляді ліри, чотири яруси якої мають 44 ложі для глядачів.
Основою фасаду є складний портик, його ще називають парковий павільйон з колонадою. Він упирається на колони та потрійну аркаду на колонах, утворену рядом арок. Головний фасад має розділений горизонтальним муруванням перший ярус. У його нішах розташовані три входи. На краях другого ярусу головного фасаду розміщені дві сидячі алегоричні статуї: зліва жінка з маскою уособлює комедію, справа жінка з ножем – трагедію.
Це місце має досить багато відвідувачей,адже через таку красу просто не можливо пройти повз.
Питання було запитано із риторичним нахилом,як мені здалося, тому що кожен із людей знає, що ми частина природи, які повинні підтримувати один одного, особливо тварин та пташок. Жінка, до якої було поставлено запитання про пташок, здивувала мене до глибини душі,як можно було сказати маленьким дітям :"Можно пташок взагалі не захищати, самі за себе потурбуються!"
Після відповіді, на мій погляд, дуже байдужої жіночки,я почала думати про те, що в нашому світі, як це було не приємно, але є люди, які не допомагають пташкам. Але чому? Можливо, тому що, у людей не має часу, або грошей, можливо бажання. Насправді, це страшно, усвідомлювати, що люди, які нас оточують такі злі та неприхильні до корисних до добрих справ.
Пташки- це свобода, символ людей, яких ми люди повинні оберігати. Особливо в зимку ми повинні їх захищати, адже зима люта та холодна пора року. Тому, ми повинні дарувати тепло птицям.
Отже, я думаю, що обов'язок людей підтримувати все живе на планеті, особливо пташок - символ натхнення, надії на світле майбутнє!
Будь ласка,якщо у вас є хвилинка вільного часу, зробіть кормушки та насипте птицям їжі, робіть добрі справи! Я впевнена, після такої справи, птиці вам будуть дякувати!