Правильно утворені форми ступенів порівняння прислівників у рядку
А) тепліше, найсміливіше, більш низько, низче
Б) високіше, гарніше, товстіше, суворіше
В) зовсім най ше, щоякнай ше, саме ше
Г) дуже весело, солодкіше, дорожче, якнайдешевше
Д) найогидніше, більш доречно, якнайдружніше, найбільш спекотно

Существительное - часть речи.

1.    любое существительное всегда обозначает предмет.

2.    Морфологический разбор существительного:

Существительное разбирается по следующей схеме:

1. Начальная форма.

2. Морфологические признаки:

а) постоянные:

— собственное / нарицательное,

— конкретное / абстрактное / вещественное / собирательное,

— род,

— число (для тех существительных, для которых этот признак постоянный),

— одушевленность,

— склонение;

б) непостоянные:

— число (для изменяющихся по числам),

— падеж.

3. Синтаксическая роль в предложении.

3.   В предложении имена существительные чаще всего выступают как подлежащие или дополнения, но могут быть любыми другими членами предложения.

4.   Одушевлённые существительные - это живая природа и т. п., а не одушевлённое - это что сделано руками человека или не имеет свойства рости, питаться, развиваться и т. п.

Всё что знаю)...

Іменник - це одна з найголовніших частин мови.Отож,трішки про іменник.

Іменник - самостійна частина мови, що називає предмет і відповідає на питання хто? що?Іменники — назви істот відповідають на питання хто?
(людина, школяр, заєць, пташеня).
Іменники — назви неістот відповідають на питання що?
(дерево, трава, будинок, стіл).
Іменники можуть позначати загальні та власні назви.
Загальні назви стосуються багатьох однакових предметів: місто, річка, гора, кінь.
Власні назви стосуються окремих предметів, щоб відрізняти їх від інших подібних: Київ, Дунай, Говерла, Орлик.

Іменники,на мою думку,найважливіші в мові.За до цієї частини мови ми виражаємо,свої думки,описуємо про кого чи про що ми розповідаємо,хто чи що виконує дію.Адже без них було б важко щось описати.Отже,іменники найважливіша частина мови.