ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ "ОСНОВИ УКРАЇНСЬКОЇ ПУНКТУАЦІЇ."
Вправа 1. Визначити типи розділових знаків у реченнях (видільні чи віддільні). З’ясувати пунктуаційні правила. Усно перебудувати речення, щоб змінився тип розділових знаків
1. Повітря в горах дуже прозоре, отже, і видимість тут стала набагато краща, ніж на рівнині (О.Г.). 2. Найдовше сніг тримається у затінках або у ровах, присипаний листям чи землею (Є.Г.). 3. Колісників Кут, колись графське гніздо, тепер його (П.М.). 4. Глянула жінка на Гната, на охорону і, побілівши, злякано заточилася на обочину (М.С.). 5. Ой Дніпре, мій Дніпре широкий та дужий, багато ти, батьку, у море носив козацької крові (Т.Ш.). 6. Я сьогодні, даруйте, не зможу прийти. Відверто кажучи, набридло засідати (М.Р.). 7. Палкий патріот і переконаний співець дружби народів, Павло Григорович Тичина з незмінною ніжністю говорить і про Горького, і про Коцюбинського, і про Гурамішвілі (М.Р.). 8. Сповнений любові, я іду по вулиці вузькій (В.С.). 9. Гарно, нічого й сказати, вмієш ти слова складати (І.Ф.). 10. Я не маю наміру розповідати вам, яке це щастя – справжня дружба (М.В.).
Вправа 2. Поставити, де потрібно, тире між підметом і присудком.
1. Чужа душа то тихе море сліз. Плювати в неї гріх тяжкий не можна. 2. І кожен фініш це по суті старт. 3. А я вже як на трапі. 4Життя серед людей це та ж кімната сміху (Л.К.). 5. Молодість буйність а старість не радість. 6. Гусь свині не товариш (Н.тв.). 7. У тебе один засіб плакати. 8. Чесність з собою це гармонія думок почувань досвіду це сила і цільність. 9. Вульгарність не відповідь. 10. Хіба все те не дурниця в порівнянні з цим. 11. Я не бог і не камінь (В.В.). 12. Твоя мова співочий струмок (П.Т.). 13. Поле що безкрає море (П.М.). 14. Брови у неї як чорні шнурочки. 15. Всі вулиці в Вербівці ніби обсаджені вербами (Н.-Л.).
Вправа 3. Виділити однорідні та відокремлені члени речення. Поставити відповідні розділові знаки
1. Ранок починався тихий та лагідний все навколо і трави і дерева і кущі наче завмерло умліваючи в передденній вільготі (Ю.С.). 2. Жде мати не діждеться журиться сподівається. 3. Мелашка стояла коло неї ні жива ні мертва. 4. Мелашка була потрібна в господі як робітниця (Н.-Л.). 5. Пахло васильками натиканими за сволок і татарським зіллям розкиданим на чисто вимитій підлозі. 6. Такі ж зорі миготіли в численних лампадках в яких замість оливи горіли свічки (П.П.). 7. Остап стояв вагаючись (М.К.). 8. Дмитро дужий лихий стікаючи живими струмками вскакує в димну з роями іскор ріку. 9. Жінка заметушилася наводячи порядок а Гнат посміхаючись став біля порога схвально придивляючись до постаті і свіжого обличчя молодиці (М.С.). 10. Осяяний сонцем перед нами розкрився зовсім інший світ (О.Д.). 11. Одарка молода й весела молодиця слухаючи ті нерадісні речі сумувала (П.М.). 12. Жорстока невблаганна і лукава вона була як мачуха мені (Л.К.).
...Любіть Україну у сні й наяву,
Вишневу свою Україну...
В. Сосюра
Щасливі ми, що народилися і живемо на такій чудовій мальовничій землі - в нашій славній Україні.
Любов до Батьківщини починається з любові до рідної хати, стежки дитинства, до мудрості народної казки. Не знаючи історії рідного народу, не можна бути громадянином своєї держави.
Як і для кожного з нас, Батьківщина для мене - це місто, де я народився і живу, де живуть і працюють мої батьки, - земля моїх пращурів!
Батьківщина - це рідний дім, де на тебе чекають завжди з любов'ю і надією; це місце, до якого людина завжди повертається, де б вона не мандрувала у світі.
Батьківщина - це все, що мене оточує: і небо, і зорі; ліси і поля; люди, які поруч зі мною в радості чи смутку; це те, що підтримує людину у час негоди, дає сили пережити усі негаразди.
Нехай рідна земля пошле нам силу для життя. Подивімося на голубе небо і думкою, як у тій чудовій пісні, полинемо аж до сонця і зірок і поглянемо на трепетну Землю, - і тоді відкриється нам на зелено-голубому лоні планети край, що нагадує собою серце, - і це Україна, співуча рідна моя земля.