Позначити речення з однорідними означеннями.
А Учора в дощ зайшов до мене Блок, блідий от смутку, тихий од думок, близький до сліз (Л. Костенко).
Б Острів схожий на гігантський старезний вітрильник (М. Слабошницький).
В Падав тихий лапатий сніг (О. Чорногуз).
Г його роги нагадували осінній низькорослий кущ (Є. Гуцало).
2. Позначити речення, у якому є поширене звертання (розділові знаки пропущено).
А Яка ти розкішна земле весело засіяв тебе хлібом (М. Коцюбинскьий).
Б Ластівочко звідкіля ти прилетіла? (А. Камінчук).
В О слово рідне орле скутий (Олександр Олесь).
Г Мамо зваріть супу! (Остап Вишня)
3. Позначити речення, що містить кілька рядів однорідних членів.
А Булава здатна творити і добро, і зло, будувати й руйнувати, зміцнювати злагоду й сіяти ворожнечу (А. Багнюк).
Б Не сполохай рідного слова, а захисти його, до серця притули (І. Драч).
В Яка це добра і світла година, коли село їде на Великдень до церкви! (Я. Гоян).
Г Колонний безсонний смерековий зал (Ліна Костенко).
4. Позначити речення, у якому є вставне словосполучення (розділові знаки пропущено).
А Якщо козаки бачили в морі турецьку галеру, їхні чайки миттю шикувалися у формі півмісяця (М. Слабошпицький).
Б Кажуть сніг на полі — хліб у коморі (Народне прислів’я).
В Даруйте на слові мені важко вас зрозуміти (Панас Мирний).
Г Вирішили ми з паном, або виріше пан зі мною, впіймала того клятого сома! (Остап Вишня)
5. Позначити речення, у якому є вставне речення.
А Читачі пам’ятають, як юнаки (серед них був і Олесь Гончар) залишали аудиторії та бібліотеки, шикувалися в студентські батальйони.
Б Батарея їх стояла десь, певно, зовсім близько (Із часопису).
В Звісно, важливо порівнювати себе з іншими людьми (Із часопису).
6. Установити відповідність між розділовими знаками, які слід поставити, і реченнями з однорідними членами.
1 Двокрапка А І радість і смуток і срібний пере
2 Тире дзвін огортають та й огортають
3 Коми мене своїм снуванням
Б Неспокій бачив я скрізь у дубовій
і вербовій корі у старих пеньках
у дуплах (О. Довженко)
В Лози висип кручі ліс усе блищить
і сяє на сонці (О. Довженко)
7. Установити відповідність між вставними словами поданих речень і їх групою за значенням.
1 Виражає невпевненість А Отже доречно жестикулюйте
2 Виражає послідовність викладу думок Б Рослини-символи як свідчать широко використовували в повсякденному житті наші предки (Із часопису)
3 Указує на джерело повідомлення
4 Указує на ввічливість
В Сину подай будь ласка води (Із часопису)
Г Ти мабуть не знаєш, що наша дивізія носить ім’я мого рідного міста (О. Гончар)
Д На жаль не час, пане генерале
(О. Гончар)
8. Речення з однорідними членами утвориться, якщо до частини Там були урвисті скелі...
А що піднімалися високо вгору;
Б оповиті сірим туманом;
В і безлюдні ліси;
Г як готичні вежі.
9. Речення з трьома рядами однорідних членів утвориться, якщо до частини Тисячі сіл вогнями благань і скорботи піднялися
А вгору та упали додолу;
Б вгору і вугіллям та попелом упали додолу;
В вгору і вугіллям упали додолу;
Г та упали додолу.
1. Прикладка -це різновид
А означення
Запитання 2
Відокремленою прикладкою ускладнено речення
В Виє вовк - ночей соліст.
Запитання 3
Прикладку ТРЕБА відокремлювати за до тире в реченні
Б До Олесі підійшов один із останніх бійців танкіст Василь Кравчина.
Запитання 4
Прикладку ТРЕБА відокремлювати КОМАМИ в реченні
А Осип Микита як командир на вимогу ворога вийшов із натовпу бійців.
Запитання 5
Відокремлена прикладка вжита у реченні (розділові знаки пропущено):
Проста селянка одна з мільйонів вона своїми руками піднімала Україну зі всіляких бід.
Запитання 6
Відокремленою прикладкою ускладнено речення
Виє вовк — ночей моїх соліст.
Запитання 7
Прикладку треба відокремити комами в реченні (розділові знаки пропущено)
Пешт східну частину міста уже було майже цілком очищено від ворога.
Запитання 8
Невідокремлену прикладку вжито в реченні (розділові знаки пропущено)
Чемпіон світу з боксу Віталій Кличко вкотре переміг.
Запитання 9
Прикладку треба відокремити комами в реченні (розділові знаки пропущено)
Осип Микитка як командир на вимогу ворога вийшов з натовпу бійців.
Запитання 10
Перед сполучником ЯК не треба ставити коми в реченні (розділові знаки пропущено)
Ця дівчина… Обличчя як з ікон.
Яросла́в Влади́мирович (в поздней историографической традиции Яросла́в Му́дрый; ок. 978[1] — 20 февраля[2][3] 1054, Вышгород) — князь ростовский (987—1010), князь новгородский (1010—1034), великий князь киевский (1016—1018, 1019—1054).
Ярослав Владимирович — сын князя Владимира Святославича (из рода Рюриковичей) и полоцкой княжны Рогнеды Рогволодовны, отец, дед и дядя многих правителей Европы. При крещении был наречён Георгием. В Русской православной церкви и Православной церкви Украины почитается как благоверный князь; день памяти — 20 февраля (4 марта) в високосный год или 20 февраля (5 марта) в невисокосные годы.
При Ярославе Владимировиче на Руси начали строить храмы, стали развиваться культура и образованность, выросла численность населения, Киев стал богатейшим городом, был составлен первый известный свод законов русского права, который вошёл в историю как «Русская правда». Ярослав Мудрый построил дружеские отношения со Швецией, а также наладил отношения с Византией, Священной Римской империей и другими странами Европы