Був собі хлопчик Юрчик. Жив він добре. Та він був дуже вередливим, батьки все для нього робили купляли йому чудові іграшки, кожних вихідних водили його по розважальним центрам. Тато і мама просили тільки одного щоб він гарно вчився та вів себе чемно. Одного разу Юрчикові приснився сон, він уявляв гарну країну там де живуть тільки діти.Вони розважаються, граються, в школу не ходять та усі дуже неслухняні. На наступний ранок він пішов з дому, до тої веселої країни.Хлопчик навіть не здогалувався що це все вигадка. Батьки дуже хвилювались за свого сина. А на наступний день Юрко прибіг з слізами на очах до мами і тата.Йому було дуже за те що він утік.Але все закінчилось все дуже добре, тепер хлопчик гарно вчиться та слухається дорослих.
Під впливом російської мови в нашу мову ввійшли не властиві їй форми. Треба запам'ятати, що дієслова сміятися, дивуватися, знущатися, глузувати, насміхатися вимагають родового відмінка з прийменником з (а не над): сміятися з пригоди (а не над пригодою); дивуватися з чогось (а не чомусь), знущатися з когось (а не над кимось), глузувати з чогось (а не над чимось), насміхатися з когось (а не над кимось). У випадку вживання, наприклад, дієслова насміхатися в давальному відмінку з прийменником над виникає двозначність, тобто фразу “насміхатися над невдахою” можна зрозуміти, що хтось стоїть чи сидить над невдахою і з чогось насміхається.
Також беремо до уваги, що нехтувати (що?) поради, легковажити (що?) слова, опановувати (що?) знання, постачати (що?) товар, ігнорувати (що?) зауваження, наслідувати (що?) приклад, шкодувати (що?) гроші, оплатити (що?) проїзд.
Порушенням дієслівного керування є такі сполучення: нехтувати (чим?) порадами, легковажити (чим?) словами, опановувати (чим?) знаннями і т. ін.
Проте потребувати (чого?) до не дає (чого?) можливості, не спинити (чого?) свободи, не знайшов (чого?) роботи, дотримати (чого?) слова, зазнавати (чого?) збитків, набувати (чого?) властивості.
Неправильними є сполучення: потребувати (що?) до не дає (що?) можливість, не спинити (що?) свободу...
Під впливом російської мови в нашу мову ввійшли не властиві їй форми. Треба запам'ятати, що дієслова сміятися, дивуватися, знущатися, глузувати, насміхатися вимагають родового відмінка з прийменником з (а не над): сміятися з пригоди (а не над пригодою); дивуватися з чогось (а не чомусь), знущатися з когось (а не над кимось), глузувати з чогось (а не над чимось), насміхатися з когось (а не над кимось). У випадку вживання, наприклад, дієслова насміхатися в давальному відмінку з прийменником над виникає двозначність, тобто фразу “насміхатися над невдахою” можна зрозуміти, що хтось стоїть чи сидить над невдахою і з чогось насміхається.
Також беремо до уваги, що нехтувати (що?) поради, легковажити (що?) слова, опановувати (що?) знання, постачати (що?) товар, ігнорувати (що?) зауваження, наслідувати (що?) приклад, шкодувати (що?) гроші, оплатити (що?) проїзд.
Порушенням дієслівного керування є такі сполучення: нехтувати (чим?) порадами, легковажити (чим?) словами, опановувати (чим?) знаннями і т. ін.
Проте потребувати (чого?) до не дає (чого?) можливості, не спинити (чого?) свободи, не знайшов (чого?) роботи, дотримати (чого?) слова, зазнавати (чого?) збитків, набувати (чого?) властивості.
Неправильними є сполучення: потребувати (що?) до не дає (що?) можливість, не спинити (що?) свободу...