1) Вони обійнялися, мов брати, і стояли вражені: під ними Поділ у садах, церкви, красиві будинки; довкола - Дніпро, задніпрянська далечінь, ліси, сонце і небо зовсім близько. 2) Є вічне щастя на природі, немає щастя для міської людини. 3) Невідомо звідки налетіли птахи, заколисалися ранкові гілки. 4) У селі люди дві години копають, крешуть каміння, потім роблять короткий перепочинок. 5) Кажуть: весна приносить щастя й радість, літо - життєву легкість. 6) Любіть красу мови жайворонка, звучання слів і запах слів: це квітка ніжна і чудова батьківська береза.
Називний (хто?, що?) - чотири тисячі вісімдесят дев'ять.
Родовий (кого?, чого?) - чотирьох тисяч вісімдесят дев'яти.
Давальний (кому?, чому?) - чотирьом тисячам вісімдесят дев'ятьом.
Знахідний (кого?, що?) - чотири тисячі вісімдесят дев'ять.
Орудний (ким?, чим?) - чотирьма тисячами вісімдесят дев'ятьма.
Давальний (кому?, чому?) - чотирьом тисячам вісімдесят дев'ятьом.
Місцевий (на кому?, на чому?) - на чотирьох тисячах вісімдесят дев'яти.
Кличний (вживається для звертання) - чотири тисячі вісімдесят дев'ять.
2) Є вічне щастя на природі, немає щастя для міської людини.
3) Невідомо звідки налетіли птахи, заколисалися ранкові гілки.
4) У селі люди дві години копають, крешуть каміння, потім роблять короткий перепочинок.
5) Кажуть: весна приносить щастя й радість, літо - життєву легкість.
6) Любіть красу мови жайворонка, звучання слів і запах слів: це квітка ніжна і чудова батьківська береза.