Єповна версія тексту, потрібно зробити стислу версію тексту, є 2 сторінки потрібно 1 забрати не головні речення монах іван найда увійшов до своєї келії. зробивши необережний рух, він штовхнув стіл, з якого впало щось важке. найда нахилився й намацав на підлозі велику проскуру. роздивляючись так дивно знайдену проскуру, монах помітив, що внизу на ній щось написано. підійшовши ближче до лампади, що жевріла біля ікони, він прочитав: «о здравії раба божого івана найди, гетьмана правобережного українського». слова ці примусили найду здригнутися всім тілом. це що – глум чи фатальне пророцтво? кому відомо про його козацьке минуле? хто зробив на проскурі цей страшний напис? непомітно для самого себе найда відчувши голод, відкусив добрий кусень проскури. нараз він відчув у роті щось неїстівне… найда витягнув із рота м’якушку і помітив у ній клаптик паперу. тремтячими від хвилювання руками підніс його до лампадки. папірець був списаний дрібними літерами. записка була розірвана. найда хутко зняв із ланцюжка лампадку, поставив її на столі і почав обережно розламувати проскуру. витяг ще клапоть, приклав до того, який уже був у нього. тепер записка набрала такого вигляду: «року божого 1750 я, раб божий, козак запорозький…. закопав скарб. ціле життя моє збирав гроші, щоб прислужитися вітчизні моїй. зібрав червінців два казани, діамантів казан. тому, кому належить визволити наш край з неволі, тому відкриваю таємницю, на того надіюсь. доїдеш до річки саксаганки, поверни коня і поїдь лівим берегом угору проти течії. наступного дня надвечір побачиш високу кручу, а на вершині її великий сірий камінь, подібний до голови вепра. сядь на той камінь, ніби на праве вухо, й побачиш гай, а в гаю розчахнутий дуб. одну його половину розбила блискавка, друга росте. пройди під похилою стороною, відлічи сто кроків уперед, там, під землею на півсписа лежить камінь. стань на тому місці на петра й павла і відлічи на схід сонця сімдесят три кроки» найда склав записку й сховав на грудях. радість і почуття чогось надзвичайного наповнювали його серце. він відчував, як за спиною в нього виростають могутні крила. найда підійшов до свого ложа, щоб узяти патерицю й чотки та піти до церкви. він простяг руку, але з криком відсахнувся… замість чоток на ложі лежали спис і довга низка куль.
На ній був напис: «О здравії раба Божого Івана Найди, гетьмана
правобережного українського».
Слова ці злякали Найду. Хто зробив на проскурі цей страшний напис?
Найда, відчувши голод, відкусив шматочок проскури і відчув у роті щось неїстівне. Витягнувши із рота м’якушку, він помітив у ній клаптик паперу.
Хвилюючись, руками підніс його до лампадки. Це був шматочок записки. Найда почав обережно розламувати проскуру. Витяг ще клапоть, приклав до того, який уже був у нього. У записці йшлося про скарб, закопаний запорозьким козаком на кручі біля річки Саксаганки. Найда склав записку й сховав. Радість і почуття чогось надзвичайного наповнювали його серце. Найда підійшов до свого ложа, щоб узяти патерицю й чотки та піти до церкви. Він простяг руку, але з криком відсахнувся… Замість чоток на ложі лежали спис і довга низка куль.