Повідомлення в науковому стилі на тему «Спільні й відмінні ознаки односкладних і неповних речень» Текст 1
Односкладними називаються речення, які мають один головний член і не потребують поповнення структури другим головним членом. Такий головний член не тільки називає якийсь предмет, дію, явище навколишньої дійсності, а й виражає відношення до дійсності, набираючи певної граматичної форми та відповідної інтонації. Другого головного члена у таких реченнях або не може бути взагалі, або формально його можна встановити, але його відсутність не створює враження неповноти речення, а є їх структурною особливістю.
Залежно від морфологічного вираження головного члена односкладні речення поділяються на дієслівні та іменні. До дієслівних односкладних належать: означено-особові, неозначено-особові, узагальнено-особові, безособові, інфінітивні; до іменних односкладних речень – називні.
Односкладні речення можуть бути поширеними й непоширеними залежно від того, пояснюється головний член другорядними членами речення чи ні (За М. Плющ).
Текст 2
Неповним називається речення, у якому пропущено один або кілька членів (головних чи другорядних), які зрозумілі з контексту або ситуації.
Неповнота граматичної структури таких речень не заважає їм бути засобом спілкування, оскільки пропуск тих чи інших членів не порушує їх смислової завершеності.
Неповні речення за своєю структурою поділяються на такі ж типи, як і повні: пропуск окремих членів речення може бути як у поширених речень, так і в непоширених, двоскладних і односкладних.
Неповні речення поділяються на контекстуальні та ситуативні. Контекстуальними називаються неповні речення з пропущеними членами, які вже згадувались у контексті: або у найближчих реченнях, або в цьому ж реченні (якщо воно складне). Ситуативними називаються неповні речення, у яких пропущені члени зрозумілі з ситуації (За М. Плющ).
Кривдники можуть знайти безліч причин щоб цькувати дитину: зовнішність, що не вписується у загальноприйняті рамки, поведінка, думки, які не збігаються з думкою більшості, тощо.
Яскравими прикладами булінгу є словесні образи, навмисне неприйняття дитини до колективу, шантаж та навіть побиття.
"Успіхи у навчанні, матеріальні можливості та навіть особливості характеру можуть стати основою для булінгу. Крім того, жертвою булінгу може стати також той, кому складно спілкуватися з однолітками, хто поводиться відлюдкувато чи, навпаки, провокативно", – зауважують психологи.
Частіше за все люди, що цькують, вважають, що це смішно і в цьому немає великої проблеми чи трагедії, а також, що дорослі не будуть звертати на це увагу.
У світі існують різні стихійні лиха, і цунамі є одним з них. Деякі люди називають його «приливної хвилею» або «сейсмічної морською хвилею». Основна причина цунамі - це підводний землетрус, коли під водою зсуваються плити. Однак вулканічні виверження також можуть викликати його. Деякі країни і регіони особливо схильні до цієї катастрофи, наприклад, Китай, Японія, Чилі, Шрі-Ланка, Таїланд, Філіппіни. Наймасштабніший цунамі в історії стався в 1958 році на Алясці в затоці Літуйя. Сила хвилі тоді досягла 1720 метрів над рівнем моря. Як правило, океанічні цунамі досягають висоти понад 100 метрів. Навіть сама незначна стіна води може викликати широкомасштабні руйнування. Ще одна знаменита цунамі сталося на індонезійському острові Суматра в грудні 2004 року. Сильний землетрус перемістило дно океану біля острова. Більше 200 000 чоловік загинули протягом кількох годин. Для кращого розуміння цунамі, ми повинні знати, що таке землетрус. Десятки тектонічних плит підтримують землю. Ці великі плаваючі шматки знаходяться в постійному русі. Землетрус відбувається тоді, коли дві пластини застряють. На жаль, нічого не можна вдіяти, щоб запобігти цунамі, за винятком того, щоб контролювати незначні зміни в погоді і геології. Вчені наполегливо працюють, щоб зрозуміти, де і як розвиваються майбутні цунамі. Вони також записують розмір і частоту попередніх цунамі, щоб зробити всі необхідні розрахунки. Сьогодні найкращий б боротьби з цим лихом, це зрозуміти структуру дна океану і вивчити дані про цунамі. Для мирних громадян, кращий б оборони це раннє попередження, щоб вони могли знайти притулок на височинах.