Кожна людина визначає своє ставлення до себе, до інших людей, до світу, формується світогляд людини, який охоплює знання, переконання, прагнення, сподівання.
Втілюючи загальне бачення і розуміння місця людини в світі, світогляд впливає на її життєві позиції та вчинки. Поряд із індивідуальним світоглядом людини існує світогляд великих чи малих груп людей (націй, соціальних верств, етнографічних груп, родини тощо), який у процесі історичного розвитку зазнає певних, нерідко значних, змін.
У життєво-практичному світогляді важливе місце посідають уявлення та вірування. Уявлення – це образ якогось предмета чи явища, який міг сприйматися раніше і відтворився в пам"яті або створений уявою. Воно стосується не тільки минулого й теперішнього, а й майбутнього. У народному світогляді переважають уявлення як плід власне уяви, що стовується таких ситуацій, яких людина повністю не реалізувала в дійсності. Отже, йдеться про перетворювальне, а також спотворене відображення реальних предметів і явищ.
Релігійні уявлення людей називаються віруваннями. Вони сприймаються без перевірки, на віру. Віра становить основу релігійного світогляду. Релігійні люди переконані в існуванні надприродних сил та в їх визначальній ролі у світі.
Світогляд українського народу завжди мав яскраво виражене релігійне спрямування. Вірування необхідно відрізняти від повір"їв – своєрідних народних уявлень про залежність людини та її долі від явищ навколишнього світу. Народні повір"я широко відображені в усній народній творчості, зокрема в переказах, легендах тощо.
Світогляд українського народу має властивість переносити на світобудову якості людини. Ще у 30-х роках ХХ ст. Ганс Цбінден записав переказ про Землю, який побутував на Гуцульщині. За переказом, наша планета нагадує велетеньський людський організм, різні частини якого асоціюються з певним містом або регіоном: голова з цесарським містом – Віднем, пуповина – з папським містом Римом, груди й робочі руки – з багатими рівнинами Покуття, Поділля та Наддніпровської України, а черево – "шляхетчиною", тобто Польщею.
Повернення додому після школи починається однаково. На початку змиваю бруд з рук, переодягаюся в домашній одяг, шкільну розвішую на вішалки, готую або розігріваю готову їжу і їдять.
Робити задані уроки я починаю не відразу. З початку після шкільних занять, я заходжу додому, відпочиваю, лежу на ліжечку. Зазвичай мені подобається потім трохи погуляти або пограти на комп’ютері. Після починаю готуватися до виконання домашньої роботи. Спочатку кладу всі необхідні підручники і зошити на стіл. У щоденнику дивлюся предмети на завтрашній день.
Потім я сідаю за приготування уроків. Готую стіл, щоб на ньому не було нічого зайвого. Зліва розкладаю підручники і поруч пенал з ручками, попередньо точу прості олівці. Я люблю вчити вірш заздалегідь. Попередньо, я його читаю по кілька разів, а після намагаюся переказувати по одному чотиривірш. Через півгодини повторюю. Письмові роботи починаю виконувати на чернетці. І перевірену роботу переписую на чисто. Мне нравиться красиво писати, намагаюся все робити акуратно. Мне нравиться отримувати хороші оцінки, тому намагаюся робити домашнє завдання повністю. Завжди вчу правила і повторюю попередню тему. Знаю, що без повторення основних правил і закріплення матеріалу, що не буде позитивних оцінок. На всіх предметах уважно слухаю викладача. І в домашніх умовах залишається, тільки закріпити всі засвоєні раніше знання. Завжди йду вперед і читаю новий параграф, щоб легше засвоювати дати і завдання. Працюю над почерком і пишу в прописах.
Усний предмет кілька разів читаю. Складаю план по параграфу. Якщо що – то не зрозуміло питаю у мами і тата, дзвоню або пишу друзям, питаю як можна зробити. Мені подобається обчислювати приклади, вирішувати завдання і різноманітні рівняння в математиці. Люблю читати додаткову літературу і піднімаю руку на уроці історії, щоб розповісти.
До твору готуюся, заздалегідь читаючи твір, знайомлюся з інформацією критиків. Складаю план написання і акуратно починаю писати. Перевіряю все помилки, розбиваю текст на пункти. Мне нравиться пізнавати нове, поповнювати словниковий запас. Навколо багато різної пізнавальної інформації. Навчання – важливий розумовий процес
Світоглядні уявлення
Кожна людина визначає своє ставлення до себе, до інших людей, до світу, формується світогляд людини, який охоплює знання, переконання, прагнення, сподівання.
Втілюючи загальне бачення і розуміння місця людини в світі, світогляд впливає на її життєві позиції та вчинки. Поряд із індивідуальним світоглядом людини існує світогляд великих чи малих груп людей (націй, соціальних верств, етнографічних груп, родини тощо), який у процесі історичного розвитку зазнає певних, нерідко значних, змін.
У життєво-практичному світогляді важливе місце посідають уявлення та вірування. Уявлення – це образ якогось предмета чи явища, який міг сприйматися раніше і відтворився в пам"яті або створений уявою. Воно стосується не тільки минулого й теперішнього, а й майбутнього. У народному світогляді переважають уявлення як плід власне уяви, що стовується таких ситуацій, яких людина повністю не реалізувала в дійсності. Отже, йдеться про перетворювальне, а також спотворене відображення реальних предметів і явищ.
Релігійні уявлення людей називаються віруваннями. Вони сприймаються без перевірки, на віру. Віра становить основу релігійного світогляду. Релігійні люди переконані в існуванні надприродних сил та в їх визначальній ролі у світі.
Світогляд українського народу завжди мав яскраво виражене релігійне спрямування. Вірування необхідно відрізняти від повір"їв – своєрідних народних уявлень про залежність людини та її долі від явищ навколишнього світу. Народні повір"я широко відображені в усній народній творчості, зокрема в переказах, легендах тощо.
Світогляд українського народу має властивість переносити на світобудову якості людини. Ще у 30-х роках ХХ ст. Ганс Цбінден записав переказ про Землю, який побутував на Гуцульщині. За переказом, наша планета нагадує велетеньський людський організм, різні частини якого асоціюються з певним містом або регіоном: голова з цесарським містом – Віднем, пуповина – з папським містом Римом, груди й робочі руки – з багатими рівнинами Покуття, Поділля та Наддніпровської України, а черево – "шляхетчиною", тобто Польщею.
Повернення додому після школи починається однаково. На початку змиваю бруд з рук, переодягаюся в домашній одяг, шкільну розвішую на вішалки, готую або розігріваю готову їжу і їдять.
Робити задані уроки я починаю не відразу. З початку після шкільних занять, я заходжу додому, відпочиваю, лежу на ліжечку. Зазвичай мені подобається потім трохи погуляти або пограти на комп’ютері. Після починаю готуватися до виконання домашньої роботи. Спочатку кладу всі необхідні підручники і зошити на стіл. У щоденнику дивлюся предмети на завтрашній день.
Потім я сідаю за приготування уроків. Готую стіл, щоб на ньому не було нічого зайвого. Зліва розкладаю підручники і поруч пенал з ручками, попередньо точу прості олівці. Я люблю вчити вірш заздалегідь. Попередньо, я його читаю по кілька разів, а після намагаюся переказувати по одному чотиривірш. Через півгодини повторюю. Письмові роботи починаю виконувати на чернетці. І перевірену роботу переписую на чисто. Мне нравиться красиво писати, намагаюся все робити акуратно. Мне нравиться отримувати хороші оцінки, тому намагаюся робити домашнє завдання повністю. Завжди вчу правила і повторюю попередню тему. Знаю, що без повторення основних правил і закріплення матеріалу, що не буде позитивних оцінок. На всіх предметах уважно слухаю викладача. І в домашніх умовах залишається, тільки закріпити всі засвоєні раніше знання. Завжди йду вперед і читаю новий параграф, щоб легше засвоювати дати і завдання. Працюю над почерком і пишу в прописах.
Усний предмет кілька разів читаю. Складаю план по параграфу. Якщо що – то не зрозуміло питаю у мами і тата, дзвоню або пишу друзям, питаю як можна зробити. Мені подобається обчислювати приклади, вирішувати завдання і різноманітні рівняння в математиці. Люблю читати додаткову літературу і піднімаю руку на уроці історії, щоб розповісти.
До твору готуюся, заздалегідь читаючи твір, знайомлюся з інформацією критиків. Складаю план написання і акуратно починаю писати. Перевіряю все помилки, розбиваю текст на пункти. Мне нравиться пізнавати нове, поповнювати словниковий запас. Навколо багато різної пізнавальної інформації. Навчання – важливий розумовий процес