Думки можна передавати по-різному. За до тексту ,малюнків. Почуття також можна передавати по-різному .кожен вибираю на свій смак. Ще в дитинстві я знайшла свій б, який на мою думку ідеально пасує мені. Танець-не тільки спорт, але й б передачі своїх почуттів, Того що твориться в твоїй душі, без слів. Це б життя, його постійне наповнення. Чому іменно танець? Мені самій інтересно. В дитинстві я багато читала, дізнавалась багато різного, малювала і займалась іншими видами мистецтва, але саме танець мене захопив найбільше. Це було не зразу, пізніше, коли я дізналась що це не так просто, і в мене було натхнення працювати і вдосконалюватись. Коли ти танцюєш-ти не просто можеш бути собою, ти не можеш бути кимось іншим, окрім себе. Танець дає свободу, і не залишаєжодного іншого вибору, як прийняти цю свободу, він дозволяє стати кращим і розвиватись. Я мрію, щоб якнайбільше людей долучалися до мого захоплення. Нехай не на професіному рівні, нехай без навичок і теорій. людині не потрібного знати всіх правил таную, щоб подарувати собі радість руху.
Епоха не цінує геніїв за їхнього життя–вона згадує про них надто пізно. Якась жорстока закономірність:час палить, нищить генія невблаганними вироками, а коли збагне, що дух його безсмертний, схиляється в пошані й каятті.
Сьогодні до нашого народу повертаються імена тих, хто пройшов довгий шлях від забуття до безсмертя. Іван Багряний–один із них. Його світлій пам’яті, його палкому і ніжному слову було присвячено літературний захід «Людина–це найвеличніша з усіх істот», який відбувся 9 листопада у актовій залі ЗОШ №5.
На дійстві, яке підготували вчителі–словесники Нестерчук О.Ф. та Бредун І.В., були присутні слухачі курсів підвищення кваліфікації при ПОІППО, учні та вчителі школи. Доглядачів долинуло гірке та правдиве слово І.Багряного про рідний край, незмінну любов до якого він проніс через усе своє страдницьке життя; ліричні пісні у виконанні учнів школи. Доторкнулися відвідувачі заходу іепістолярної спадщини геніального українця, почули думки сучасників-літературознавців про письменника.
У наші дні збуваються пророчі слова Івана Багряного. Він повертається в Україну, до рідного краю. Повертається в талановитих творах, у добрих спогадах усіх, хто його знав. Перед його пам’яттю схиляються мільйони. Для нас, сучасних, І.Багряний–символ незнищенності українського духу, символ добра й сумління.
Чому іменно танець? Мені самій інтересно. В дитинстві я багато читала, дізнавалась багато різного, малювала і займалась іншими видами мистецтва, але саме танець мене захопив найбільше. Це було не зразу, пізніше, коли я дізналась що це не так просто, і в мене було натхнення працювати і вдосконалюватись.
Коли ти танцюєш-ти не просто можеш бути собою, ти не можеш бути кимось іншим, окрім себе. Танець дає свободу, і не залишаєжодного іншого вибору, як прийняти цю свободу, він дозволяє стати кращим і розвиватись.
Я мрію, щоб якнайбільше людей долучалися до мого захоплення. Нехай не на професіному рівні, нехай без навичок і теорій. людині не потрібного знати всіх правил таную, щоб подарувати собі радість руху.
Епоха не цінує геніїв за їхнього життя–вона згадує про них надто пізно. Якась жорстока закономірність:час палить, нищить генія невблаганними вироками, а коли збагне, що дух його безсмертний, схиляється в пошані й каятті.
Сьогодні до нашого народу повертаються імена тих, хто пройшов довгий шлях від забуття до безсмертя. Іван Багряний–один із них. Його світлій пам’яті, його палкому і ніжному слову було присвячено літературний захід «Людина–це найвеличніша з усіх істот», який відбувся 9 листопада у актовій залі ЗОШ №5.
На дійстві, яке підготували вчителі–словесники Нестерчук О.Ф. та Бредун І.В., були присутні слухачі курсів підвищення кваліфікації при ПОІППО, учні та вчителі школи. Доглядачів долинуло гірке та правдиве слово І.Багряного про рідний край, незмінну любов до якого він проніс через усе своє страдницьке життя; ліричні пісні у виконанні учнів школи. Доторкнулися відвідувачі заходу іепістолярної спадщини геніального українця, почули думки сучасників-літературознавців про письменника.
У наші дні збуваються пророчі слова Івана Багряного. Він повертається в Україну, до рідного краю. Повертається в талановитих творах, у добрих спогадах усіх, хто його знав. Перед його пам’яттю схиляються мільйони. Для нас, сучасних, І.Багряний–символ незнищенності українського духу, символ добра й сумління.
Объяснение: