Ядуже люблю золоту осінь. у цей час можна збирати гарні букети з листя і засушувати їх між сторінками книжок. а взимку раптом знайдеш золотистий подарунок з вересня і згадаєш ці чудові дні. в такий час приємно погуляти по лісі з кошиком, збираючи гриби. золота пора — остання можливість викупатися в річці, сходити в похід або на пікнік. себе прогулянкою на човні. так просто пройтися без шапки, відчуваючи, як вітер куйовдить волосся. а потім наступають похмурі та дощовиті дні. серце наповнюється солодкою тугою й очікуванням снігу. а як приємно сидіти в светрі біля вікна з чашкою гарячого чаю, гарною книгою і дивитися у вікно, за яким нещадно б’ють великі краплі дощу! без сумнівів, осінь — моя улюблена пора року.
Ми не раз чули про те, що не можна все ділити на чорне й біле. Але що ж це значить? На мою думку суть цого речення в тому, що навіть у душі злодія, вбивці або психа є крапля добра. І цю крапельку треба знайти у безкінечному лабіринті зла... Треба пам'ятати, що якщо людина погана, у неї сталась біда. Але що ж тоді означає " не можна впадати в крайнощі, треба бути виваженим і проміркованим"? А тут усе ще простіше: старайся вирішити проблему гуманно, проміркуй усе наперед і взваж усі "за" і "проти". А як же бути, коли тебе зрадили? Тут ти використай знання з попередніх пунктів. Головне - вміти пробачати, навіть зраду. Адже цей дар дається тільки найщирішій людині!
Але що ж тоді означає " не можна впадати в крайнощі, треба бути виваженим і проміркованим"? А тут усе ще простіше: старайся вирішити проблему гуманно, проміркуй усе наперед і взваж усі "за" і "проти".
А як же бути, коли тебе зрадили? Тут ти використай знання з попередніх пунктів. Головне - вміти пробачати, навіть зраду. Адже цей дар дається тільки найщирішій людині!