На підвіконні кілька місяців стояв колючий Кактус. Одного разу, на свято господині подарували чудову Орхідею. Квітка поставили по сусідству з непоказним кактусом. Орхідея стояла на самому сонечку і від цього ставало ще прекрасніше. Господиня захоплювалася Орхидей, а на Кактус навіть не звертала уваги. Від етго Орхідея загордилися і почала принижувати Кактус. Але це колюча рослина було настільки боязким, що навіть не наважувалася сказати їй щось у відповідь.
Час минав квіточки Орхідеї зів'яли і почали опадати. З кожним днем її краса стала зменшуватися. А Кактус ж навпаки в один прекрасний зимовий ранок випустив безліч дрібних ніжно-рожевих квіточок. Для Орхідеї це було дуже дивно. Як міг такий непоказний, боязкий Кактус взяти і зацвісти такими чарівними квітками ?!
Кактус і Орхідея помінялися місцями. Кактус стояв на самому видному місці, а орхідея в непомітним куточку.
Ще з пелюшок пам’ятаю свою бабуню Ганну. Вона завжди вставала з ліжка після третіх півнів та одразу ставала до праці – готувала, шила, прибирала, у городі наводила лад. Бабуня казала, що її молодість припала на важкі часи. Усе необхідне для життя було потрібно заробляти наполегливою працею, з самого дитинства, ніщо не підносилося на срібному блюдечку. Але з часом це стало їй у великій пригоді, адже вона звикла до праці, казала, що вона приносить радість. Моя бабуня отримала професію, набила руку в своїй справі, тому її завжди шанували. Навіть на пенсії вона ніколи не била байдики. Хоч багато води сплило з часів її молодості, любов до праці допомагала їй не втрачати жаги до життя до глибокої старості.
На підвіконні кілька місяців стояв колючий Кактус. Одного разу, на свято господині подарували чудову Орхідею. Квітка поставили по сусідству з непоказним кактусом. Орхідея стояла на самому сонечку і від цього ставало ще прекрасніше. Господиня захоплювалася Орхидей, а на Кактус навіть не звертала уваги. Від етго Орхідея загордилися і почала принижувати Кактус. Але це колюча рослина було настільки боязким, що навіть не наважувалася сказати їй щось у відповідь.
Час минав квіточки Орхідеї зів'яли і почали опадати. З кожним днем її краса стала зменшуватися. А Кактус ж навпаки в один прекрасний зимовий ранок випустив безліч дрібних ніжно-рожевих квіточок. Для Орхідеї це було дуже дивно. Як міг такий непоказний, боязкий Кактус взяти і зацвісти такими чарівними квітками ?!
Кактус і Орхідея помінялися місцями. Кактус стояв на самому видному місці, а орхідея в непомітним куточку.
Ще з пелюшок пам’ятаю свою бабуню Ганну. Вона завжди вставала з ліжка після третіх півнів та одразу ставала до праці – готувала, шила, прибирала, у городі наводила лад. Бабуня казала, що її молодість припала на важкі часи. Усе необхідне для життя було потрібно заробляти наполегливою працею, з самого дитинства, ніщо не підносилося на срібному блюдечку. Але з часом це стало їй у великій пригоді, адже вона звикла до праці, казала, що вона приносить радість. Моя бабуня отримала професію, набила руку в своїй справі, тому її завжди шанували. Навіть на пенсії вона ніколи не била байдики. Хоч багато води сплило з часів її молодості, любов до праці допомагала їй не втрачати жаги до життя до глибокої старості.