Поставте розділові знаки на межі предикативних частин безсполучникових речень, поясніть їх уживання. +1.1. Часом думає Решетняк хто щасливіший на світі за люди­ну? 2. Визорилось небо поля потонули в імлі, у синіх смерках. 3. Крізь проломи цегельні невтомно змигують вії зірок своїм життям живуть, вам ніби лиш натякають на щось незвідані зо­ряні глибини. 4. Обсерваторний люд, певне, ще спить ніякого руху. 5. Звідси людина намагається проникнути в глибини світо­будови звідціль чутливі антени ловлять таємничу, нерозшиф­ровану мову пульсарів. 6. Сергій у захваті весь цей рух, плав­кий, шукаючий, по невидимій градусній сітці, створює настрій урочистості, священнодійства (О. Гончар).

II. 1. Село віддалік темніє дими з димарів комусь пахнуть затишком, вечірнім солом'яним духом. 2. Закуто все тут панує диктатура льодів. 3. По міцному злеглому снігу наблизилися до крайніх хат, до чийогось садка з старезними яблунями по­ кручені стовбури коліна свої старечо повигинали вивернуті гілки аж по снігу лежать. 4. Встає ліс, начаєний перед боєм ви­ свистує темрявою нічний вітрюга небо свистить своїми небес­ ними соснами. 5. За якусь годину до заходу сонця в радгоспі зчинилася колотнеча кілька пострілів віддалено пролунало в степу прокушпелили, ганяючи сюди й туди, верхівці. 6. Мимо­ волі зітхнув стільки разів смерть зазирала в вічі, починаючи від самого кордону. 7. Не бігло щоб, а неслось, розтрясалось, летіло оце він любить. 8. Чиста-чиста, наближаючись, біліє хустина навстріч гарбі Пріся виходить до шляху (О. Гончар).​

Складнопідрядним реченням з підрядним причини називається речення, підрядна частина якого вказує на причину або містить обґрунтування того, про що сказано в головній частині, і відповідає на питання чому? через що? з якої причини?, наприклад: «Мали спати по черзі, бо хтось один повинен був підтримувати вогонь» (В. Гжицький).

З головною частиною підрядне причини з'єднується сполучниками бо, щоб, затим що, оскільки, позаяк, парним сполучником а що...то та сполучними висловами типу завдяки тому, що; у зв'язку з тим, що; на тій підставі, що; з тієї причини, що; з того приводу, що і под., наприклад: «Условах баский, боязкий, в'язкий... знак м'якшення не пишеться, оскільки тут з, с разом із к не творять суфіксів -зк-, -ск-» (Укр.правопис); «Щось моя невістка не одчиняє при мені своєї скрині, мабуть тим, що порожня» (І. Нечуй-Левицький).

У розмовному мовленні, художньо-белетристичному та газетно-публіцистичному стилях відчутно переважають сполучники бо, щоб, тому що. Сполучник бо виражає тільки причинові відношення. Підрядні речення зі сполучником бо завжди стоять після головного: «Не злякать вам нікого, холодні сніги, Бо розтопе вас сонце блискуче...» (О.Олесь); «Нешвидко бігла тягарівка, бо вибоїни на дорозі з вигурком підкидали щохвилини» (В.Барка).

Інші підрядні причини можуть стояти перед головним, після головного й у середині головного речення: «Хлопці боялись поворухнутись, щоб не злякати» (О.Гончар); «А що їм добре, то й забули про мене» (Марко Вовчок).

Складені сполучні вирази вживаються переважно в офіційно-діловому та науковому стилях.

Складені сгюлучники тому що, тим що, через те що, затим що можуть розчленовуватися або стояти в підрядному реченні.

Г

Объяснение:

Узгоджені означення стоять у тому самому роді, числі й відмінку, що й означуване слово. Якщо означуване слово змінює форму, то й означення  так само змінюється.

А. сад- у цвіту- неузгоджене означення , так, як стоять у різних числах- (сад-однина, у цвіту- множина)

Б.зрошення степів- неузгоджене означення (зрошення степів, зрошення степу) при зміні числа змінюється одне слово- степів

В. пісню Шевченка- неузгоджене означення (пісні Шевченка, піснями Шевченка...) слово пісня змінюється, Шевченка- не змінне.

Г. нова справа- узгоджене означення стоїть у ж.роді, однини, Н.відмінку,  та змінюється за відмінками, за числами.