поставте розділові знаки.
1. Декламував не раз бувало рядки Тараса за столом Мені тринадцятий минало я пас ягнята за селом (Д. Луценко).
2. Слід підкреслювати Шевченкову освіченість багатоплановість різноманітність тем не зупиняючись лише на я пас ягнята за селом (Із журналу).
3. Шевченка Карл Брюллов назвав алмазом в кожуре. Що він мав на увазі що то була за кожура? Природна українська сором’язливість непанський дух вдячності бунтарська вдача чи мужицька впертість? Яким за уявленням Брюллова мав бути діамант? (П. Гірник).
4. Нам із-за круч рокоче «Заповіте» твоє вставайте кайдани порвіте (О. Стефанович).
5. Він мріяв вік свій у тиші доживать і наодинці із собою сердечно з Богом розмовлять. Мені ж о Господи подай любити правду на землі і друга щирого пошли (Т. Майдановий).
- Переписати, розставляючи розділові знаки
... Нарешті Чорнокоса мати спитала:
Ким же став твій син?
Видатним музикантом з гордістю мовила Білокоса...
А твій син ким став спитала Білокоса.
Хліборобом. Він оре землю і сіє хліб збирає урожай і знову оре землю сіє і знову збирає. У сина сім’я двоє дітей.
А щастя тебе обминуло сказала Білокоса. Твій син став селянином, яких мільйони...
- Використовуючи наведені афоризми та прислів’я як цитати, написати твір-роздум на тему «Я і мої друзі». (5-7 речень)
Справжній друг пізнається в нещасті (Езоп).
Дружба — найбільший скарб (Українське прислів’я).
Похибки друзів ми повинні виправляти або зносити, коли вони несерйозні (Г. Сковорода).
Корисний друг — це друг відвертий, друг щирий і друг, який уміє слухати. Шкідливий друг — це друг лицемірний, друг облесливий і друг, який багато говорить (Конфуцій).
Я вважаю, школа має бути сучасною, адже ми живемо у 21 віці, а це вік технологій.У класних кімнатах як мінімум має бути комп`ютер та мультимедійна дошка,також бажано було б мати принтер,для того аби учні та вчителі могли собі дозволити роздрукувати необхідну інформацію.
У школі має бути цікаво навчатись, а це вже має залежати напряму від вчителів.Вчителі мають бути сучасними і мати власний підхід до кожного учня.Мати свої методики проведення уроків,такі як презентації, або власні приклади.
Важливим має бути і проінформованість батьків про успіхи їх дітей.Зараз популярним є електронний щоденник,я вважаю,він маж бути обов`язковим,це полегшить життя вчителям і батькам.Не погано було б щоб кожен учень мав і власний простір для речей,так,як це показують у американських фільмах.
Харчування у шкільних столових теж не є останнім.У шкільних столових має бути меню як для людей що не вживають м`яса,так і корисні десерти з фруктів,тощо.
Отже,у школі має бути комфортно і просто навчатись.
Відповідь:
МЕНЮРУБРИКИ
МІЙ ЧАС ЗУПИНИВСЯ ТУТ. РОЗПОВІДЬ АМЕРИКАНЦЯ НА КАРАНТИНІ У ЛЬВОВІ
Joe Lindsley
29 березня 2020 27543 0
Джо Ліндслі прилетів до Львова на журналістську конференцію та через карантин змушений був залишитись тут надовго. (українською та англійською мовами)
Фото: Газета «День»
ФОТО: ГАЗЕТА «ДЕНЬ»
У Львові є популярною пісня, у якій є слова «Ми помрем не в Парижі». В епоху коронавірусу вона отримала зовсім інший зміст. Наш час зупинився там, де нас зупинила інфекція. І він змушує переглянути багато наших цінностей, змінити своє ставлення до світу та до себе. Історія американського журналіста Джо Ліндслі, який через вірус змушений надовго застрягнути у Львові та його друзів з різних країн світу.
Коронавірусом була інфікована значна частина відомих людей – принц Чарльз, Грета Тунберг, урядовці й політики з багатьох країн, включно з американськими сенаторами, зірками НБА та футболу, що підкреслює його поширення на весь світ. Він навіть отруїв мої сни: я бачу той самий жах, у якому залишок на шкалі мого інгалятора від астми, який рідко використовую, швидко падає до нуля. Всі ми перебуваємо у стані невизначеності і божевілля, і я чую історії, які дають надію, свідчать про розчарування та розгубленість, від друзів, яких я зустрів під час подорожей світом.
Під час цього карантину я перебуваю в Україні, де випадково залишився, коли музика, як у грі, перестала грати, і нам усім довелося знайти місце для самоізоляції. Я залишився за стінами монастиря ХVII століття як єдиний гість у готелі, і, незважаючи на фізичну ізоляцію, я перебуваю на зв’язку з іншими людьми. Усіх цікавить одне: що відбувається у цю дивну епоху коронавірусу? Ось мої думки.
Пояснення: