Поставте пропущені розділові знаки у реченнях з прямою мовою.
1. Вудьте люде це постійний заклик і
пересторогa Шевченка (Є. Маланюк). 2. Та мені
зав'язали руки люди Хай страждає кажуть треба
так (І. Драч). 3. А слова плоть ясна і нетлінна
Проблискує Народе встань (Д. Павличко). 4.
Мамко гукаю сміючись та ви ж в мене ще зовсім
молоденькі (Ю. Збанацький). 5. Люди що
створили цю живу красу мабуть у душі поети
подумав я оглядаючи все навколо (І. Цюпа). 6.
Ти ба дивується Данило, високо зводячи брови.
Сиплються як горох. 7. Коли б треба було
окреслити творчість Лесі Українки одним
словом писав Максим Рильський
найвідповідніше слово було б — боротьба (Л.
Міщенко). 8. Воскреснемо бо світить нам у віки
пророцтво Тараса Не вмирає душа наша не
вмирає воля (Я. Гоян).
ТО
Сучасна українська мова – мова нормована. Нормативність як найважливіша ознака літературної мови виявляється в тому, що склад словника в ній дібраний із загальної скарбниці національної мови, значення й уживання слів, вимова, правопис й утворення граматичних форм підпорядковуються загальноприйнятому зразку.
Норма – це об'єктивно вироблені, загальновизнані й загальноприйняті мовні засоби і правила їх використання (словозміни, словотворення й утворення речень) у певний період розвитку літературної мови, що розглядаються як зразок для мовлення всіх, хто користується цією мовою. Нормі літературної мови притаманні такі особливості: відносна стійкість, поширеність, загальновживаність, обов'язковість для всіх носіїв мови. Норми не створюються штучно: вони відбивають закономірні процеси і явища, що відбуваються в мові й підтримуються мовленнєвою практикою. У мовленні важливо дотримуватися таких норм:
• орфоепічних: правильна вимова голосних і приголосних звуків у питомо українських словах, правильна вимова запозичених слів, а також окремих граматичних форм слів різного походження;
• акцентуаційних: правильне наголошування загальновживаної та термінологічної лексики;
• орфографічних: правильне написання слів та їхніх частин;
• лексичних: правильне використання слів відповідно до Їхнього лексичного значення, їх сполучувальних властивостей;
• фразеологічних: правильне трактування значення фразеологізмів та їх доречне вживання;
• морфологічних: правила утворення граматичних форм різних частин мови;
• синтаксичних: дотримання порядку слів у реченні, узгодження його складових частин;
• пунктуаційних: правильне вживання розділових знаків у простому і складному реченні;
• стилістичних: правила використання мовних засобів відповідно до обраного стилю.
Норми допомагають літературній мові зберігати цілісність і загальноприйнятість, а також допомагають виконати їй свою основну функцію – культурну.
Я увлекаюсь множеством занятий, но одно из самых моих любимых хобби это рисовать.Именно про это хобби я и расскажу.
Когда мне было 5 лет, мама с папой отдали меня в художественную школу. Там я проучилась 2 года в подготовишках. В первый класс берут с 9 лет, но моим родителям сказали, что я очень талантливая и взяли меня в первый класс раньше. Когда я туда начала ходить мне было очень стиснительно, так как все старше меня. Но меня принели хорошо, так я закончила зудожественную школу.Когда я рисую , я выкладываю свои эмоции я на листок. Так я могу нарисовать что то тёмноеЮ мутное когда у меня плохое настроение, так же я могу нарисовать что то яркое , жизнерадостное, свтлое, что означает что моё настроение хорошее. Иногда я могу просо нарисовать абстракцию, там я выажаю свою любовь к танцам, мне кажется что в абстракции мы показываем как балерина кружится по паркету и мнгое др.
Я очень любл рисовать и по сей день я собираюсь свезать свою дальнейшую жизнь с творчеством:3
только меняеш на своё