Поставте іменники у кличному відмінку. Які з наведених форм
звертань можуть використовуватися: в художньому; в
розмовному; в офіційно-діловому; епістолярному стилі?
Пані вчителька, широкий степ, голубка Настя, пан Олексій, друг
Максим, Любов Сергіївна, дід Тарас, буйний вітер, пан професор,
бабуся Марина, подруга Марія, синя пташка, товариш, пан
президент, сестра, добродій Андрій, колега Кирило Петрович,
донечка, панна Ольга, Ганна Володимирівна, Юрій Михайлович.
2. Розкрийте дужки, вживши іменники у формі кличного відмінка.
Визначте стильову приналежність висловлювання. Яку
стилістичну роль виконує кличний відмінок у поданих реченнях?
1. (Зося), (голубонька), як ти? 2. Як же ви, (дід), ворожите? 3. Ви
вже цим, (отець Вікентій), зацікавились? 4. Мудрий і добрий
(мельник тобі за хліб-сіль і за непоказну людяність! 5.
Нащо це, (Андрій), малому голову туманити? (З тв. М. Стельмаха).
6. Здрастуйте, (панна Надія слова, (шановний пан
голова). 8. Вибачте за запізнення, (пан викладач) (З посібника). 9.
(Україна) моя, далі грозами свіжо пропахлі. Польова моя (мрійниця),
(Крапля) у сонці з весла. Я віддам свою кров, свою силу і ніжність до
краплі, Щоб з пожару ти встала, Тополею в небо росла (А.
Малишко).

косити - косить, розумний - розум, ходити - ходитьбагатий, багато, багатство, багаття, багач, гаря­чий, гарячка, гаразд, качан, хазяїнбагатир (багач), гаряче

великий - велич, село - села, клекотіти - клекіт, ви^ едкий - високо, мирити - мирний, криве - кривоверетено, дерев'яний, джеледь, пелена, шелепа вовченя, принесений, Лйсенко, батенько, семеро, гарнесенький, стежечка, цілитель жовтень - жовтня, вітер - вітру, корінь - кореня, осінь - осенігримати, дрижати, блиматикришити (крихта), тримати (стримувати), блищати (блискавка)дрімати, тріщати, злітатикипяток - кип'яток, чистота - чистота метла - мітла, сноп - сніп

Як часто ми чуємо: «Не гай часу». Але чи замислюється хтось із нас над тим, як важливо берегти кожну хвилинку? Там щось не встиг, туди запізнився — і цю мить уже не повернеш. Йдеться не про те, що все своє життя потрібно розписати за секундами та суворо дотримуватися цього графіка. Просто важли­во намагатися усвідомити, що кожний день, кожна мить може змі­нити життя. Ми не безсмертні, тож коли-небудь нас не стане, і хто знає, коли саме це трапиться. А що ми встигли зробити гарного, який залишимо по собі слід? Може, когось образили й так і не виба­чилися, не нагодували бездомну кішку чи постійно лаялися з бать­ками? Я вважаю, що все своє життя треба поспішати творити добро. І це не обов’язково мають бути великі діяння. Можна до мамі прибрати квартиру чи приготувати сніданок, отримати в школі ви­соку оцінку, зробити годівницю для пташок або шпаківню — було би бажання. Як часто ми жалкуємо, що не можна повернути час. У кожного з нас є в житті моменти, які б хотілося проживати знову й знову. Це хвилини радості, щастя, тріумфу, перемоги. І так само існують ситу­ації, які хочеться виправити: коли образив близьку людину, не при­йшов на до посварився з кращим другом чи видав комусь довірену тобі таємницю. Не гаяти часу дуже важливо, бо треба встигнути стільки всього зробити та спробувати: знайти вірних друзів, отримати освіту, обра­ти професію, побачити світ, прочитати безліч цікавих книжок. Є така народна мудрість: за своє життя необхідно посадити дерево, збудувати дім і виростити сина. Отже, життя не повинно проходи­ти повз людину, треба брати в ньому якнайактивнішу участь. Мені здається, що дуже важливо поставити собі мету й іти до неї, не лінуватися. Коли людина знає, до чого вона прагне, вона буде більш уважно, обачно ставитися до свого часу.